Чому «Київенерго» не зацікавлене залучати інвестиції?
Столичний енергомонополіст «Київенерго» не зацікавлений займатися інвестуванням діяльності, оскільки держава дозволяє покривати витрати на виробництво за рахунок споживачів.
Столичний енергомонополіст «Київенерго» не зацікавлений займатися інвестуванням діяльності, оскільки держава дозволяє покривати витрати на виробництво за рахунок споживачів.
Інвестиційні програми приймають з року в рік – фактично, це є кошторис підприємств, що визначає джерела відновлення первісної вартості активів, покриття витрат, які були вкладені у виробництво. І логічно, що акціонери мали б бути зацікавлені інвестувати власні кошти у виробничий процес, оптимізація якого зробила б його ефективнішим як з точки зору економії енергетичного ресурсу, так і з огляду на зростання прибутків підприємства.
Проте, у випадку з теплогенеруючими підприємствами це не спрацьовує, оскільки регулятор (НКРЕКП) дозволяє акціонерам здійснювати так звані інвестиції виключно за рахунок амортизаційних відрахувань, які включаються в структуру тарифу – в підсумку цю суму сплачує споживач. Зокрема, що стосується «Київенерго», то мова про інвестиційну складову часто взагалі не йде: акціонери компанії не вкладають власних коштів, а також не залучають ззовні ресурсів на фінансування заходів, що визначені інвестпрограмою.
Так, у цьому році інвестиційна програма «Київенерго» передбачає фінансування проектів в обсязі близько 250 млн грн, із них 140 млн надійдуть від киян за рахунок оплати вартості теплової енергії.
Так склалося насамперед тому, що відсутній дієвий механізм контролю – держава дозволила здійснювати таке фінансування за рахунок населення, оскільки, мовляв, відсутній економічно обґрунтований тариф. «Київенерго» пояснює умовну нераціональність інвестування в мережі, проведення їх ремонтних робіт тим, що ті йому не належать, у той же час понад 10 років він їх доволі ефективно експлуатує, отримуючи з року в рік мільйонні прибутки.
Було б закономірно та розумно, якби Київська міська рада по завершенні строку дії Угоди передала майно у власність інвестору, готовому за рахунок залучених коштів модернізувати мережі та виробничі потужності. За підрахунками «Публічного аудиту», умовно, якщо вкласти в модернізацію чесних 6 млрд грн, економічний ефект становитиме близько 1 млрд грн на рік.
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 10400
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
9300
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
4966
-
ЄС уперше ввів санкції проти Росії за застосування хімічної зброї в Україні
Бізнес 3889
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3726