Я готовий привезти в Україну перше авто на водні
Водневі авто - вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари - вони більш екологічні та ефективні.
Водневі авто – вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари – вони більш екологічні та ефективні. Водень виділяє в 3 рази більше енергії, ніж бензин, при цьому викидає у навколишнє середовище звичайну воду. А ось з електрокарами проблема: строк дій акумуляторів обмежений, виробництво — недешеве, а утилізація — дуже дорога. Заправляти водневі авто, на відміну від електромобілів, потрібно не 5 годин, а лише якихось 5 хвилин.Тому електромашинам в бампер дихають автомобілі на водні. Аби показати це, я готовий привезти перший такий автомобіль в Україну вже у 2020-ому році. Через 30 років у світі настане ера водню. І Україна має бути до цього готова.
Потрібно зрозуміти нові для нас технології та розрахувати витрати. І діяти треба швидко. Саме тому українська делегація їде на цьогорічну промислову виставку в Ганновер. Адже рано чи пізно перехід на водень вимушені будуть зробити всі. А у виграші залишаться ті, хто буде першим. Тому інші країни так «поспішають» з розбудовою водневих проектів, але всі карти на стіл не викладають.
У світі вже є траси, оснащені водневими автостанціями. На перони Німеччини прибувають водневі поїзди. В японських домівках встановлюють водневі електрогенератори. А водневі авто вже запускають у серійне виробництво. Цього року компанія Toyota планує випустити 15000 таких авто. Вже заявлені розробки Hyundai, BMW та Mercedes. Варто зазначити: водневі авто вже зараз за ціною, як Tesla. А це тільки старт.
Цьогоріч тільки в Німеччині побудують ще 65 водневих автозаправних станцій. Якими вони будуть – подивимось в Ганновері. Адже технології крокують вперед. Деякі водневі АЗС тепер більше нагадують міні-виробництва, ніж автозаправні станції. У жовтні минулого року я був на презентації австрійської АЗС Fronius, яка працює завдяки сонячній енергетиці. Принцип роботи наступний: сонячний дах над станцією виробляє електроенергію, яка потрапляє в гідролізер для виділення водню. А воднем заправлятимуть автівки.
Україна все ще може бути серед перших. Наша кінцева мета: імпортувати якомога менше складових частин обладнання та технологій, використовуючи свої розробки. У виробництві водню є дві основні проблеми, над вирішеннями яких працюють науковці, в тому числі і українські: як на етапі виробництва водню витрачати якомога менше електроенергії, та отримувати якомога більше водню; і як на етапі перетворення водню в електроенергію зробити так, щоб витрачати якомога менше водню, а отримували якомога більше електроенергії.
Український Інститут відновлюваної енергетики був співавтором першого в Данії проекту, який об'єднав вітрову електростанцію та гідролізер; і сьогодні саме цей науковий інститут разом із Українською Водневою Радою займається вирішенням проблем впровадження водню в Україні, розробляє програму розвитку галузі, так звану, «дорожню карту».
Водень в Україні вже виробляють: його використовують в металургії для часткової заміни природного газу та для виробництва добрив. Єдине, чого не вистачає, – спеціальних технологій, які б розширили можливості водню в енергетиці. Треба розуміти: водень не такий вже далекий від нас, як здається на перший погляд.
Впевнений, що в найближче десятиріччя в Україні вже буде 100 водневих автозаправних станцій. Та розпочинати потрібно саме зараз: з першої АЗС, з перших десяти водневих авто вже через рік.
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 515
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 179
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 98
- СЗЧ – вихід з ситуації є 95
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 33319
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 20832
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 18940
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 12201
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8621