Електронне декларування: відновлення і розвиток інструменту
Про необхідність відновлення електронного декларування кажуть усі. Але чи всі однаково розуміють механізм цього інструменту, його призначення, шляхи розвитку?
На мою думку, навіть серед фахівців антикорупційної сфери немає єдиного розуміння призначення і варіантів розвитку електронного декларування. Хочу поділитися власним баченням. Хочу, щоб більше людей розібралось у цьому питанні, адже це може вплинути на відновлення і розвиток інструменту. Бо втрачати його не можна.
Інститут декларування виконує такі базові функції:
1) сприяє запобіганню корупції через забезпечення прозорості статків посадових осіб;
2) стримує потрапляння на публічну службу недоброчесних осіб;
3) полегшує виявлення і доведення корупційних правопорушень, зокрема таких як отримання особою необґрунтованих активів та незаконне збагачення.
Підсумуємо сьогоднішній стан цього інструменту.
Україна має найбільш широку і складну систему декларування у світі. Також ми фахівці із створення складного і неоднозначного законодавства, яке часто просто анігілює принцип правової визначеності. Звичайно, є проблеми і в правозастосуванні – неоднакове трактування норм різними органами влади, відсутність сталих позицій щодо кваліфікації певних стандартних ситуацій тощо. Державні реєстри являють собою яскраву палітру з набору різних технічних підходів до їх побудови, правового регулювання, змістовного наповнення і розвитку. Якщо ви думаєте, що, наприклад, за таким загальновживаним ідентифікатором, як реєстраційний номер облікової картки платника податків, точно можна знайти відомості у будь якому реєстрі – то ви помиляєтесь. За ним, зокрема, неможливо знайти власника торгової марки. А реєстр суден взагалі являє собою файл Excel. Ми навіть не можемо однозначно з реєстрів встановити коло членів сім’ї певної особи. Тому девелопери Дії ще довго будуть мріяти про відпустку.
Звичайно, наведені проблеми не можуть не впливати на якість заповнення декларації. Рівень помилок залишається високим.
Частими є і випадки умисного внесення до документу недостовірної інформації або приховування активів.
Що ж необхідно робити з огляду на наведені стартові позиції?
Почнемо з допомоги декларанту. Абсолютно неприйнятною є ситуація, коли декларант має витратити робочий день (а то і більше!) на заповнення декларації, зібрати відомості з усіх державних реєстрів, ще й заплатити за це державі кошти. НАЗК це усвідомлює. Тому реалізує сервіс «довідка декларанта». Орган сам збирає у реєстрах всю необхідну інформацію і надає її декларанту в особистому кабінеті реєстру декларацій. Це вже працює (можна отримати інформацію про нерухомість, автомобілі, корпоративні права, доходи). Зараз у роботі розробка такої корисної функції і стосовно членів сім’ї декларанта. Чому лише у роботі, а не реалізовано? Бо є ризики отримання третіми особами через зазначення вас членом своєї сім’ї вашої персональної інформації. Але орган над цим працює.
Однак тримаємо в голові – реєстри недосконалі, інформація не повна, часто застаріла. Тому наразі неможливо говорити про автоматичне заповнення розділів декларації. Надання довідкової інформації – поки максимум з того, що може зробити НАЗК для допомоги декларанту.
Наразі у розробленому НАЗК проекті Державної антикорупційної програми міститься вимога до адміністраторів і власників реєстрів забезпечити їх інтероперабельність. Це питання не одного року реалізації. І коли воно буде вирішене, то всі реєстри будуть мати єдину архітектуру побудови і стандарт наповнення. В декларацію слід буде вручну вносити лише відомості про ваші криптоактиви, а можливо Дія вирішить і це питання.
Паралельно НАЗК має працювати над спрощенням самої форми декларації. Важливо пам’ятати, що декларація – це засіб забезпечення прозорості статків посадовця, а не інструмент притягнення його до відповідальності. До речі, наразі активно обговорюється питання зміни законодавства з метою виключення обов’язку декларування банківських рахунків. Однозначно сприятиме такому кроку ухвалення закону про створення реєстру банківських рахунків фізичних осіб.
Підсумуємо. НАЗК вже надає декларанту необхідну для заповнення декларації інформацію, наявну у державних реєстрах. Перелік таких реєстрів буде розширюватись. Згодом інформація з реєстрів буде автоматично переноситись до декларації, а структура останньої буде спрощуватися. Переконаний, такі кроки суттєво зменшать рівень помилок, яких припускаються декларанти, а час, що витрачається на заповнення декларації, значно зменшиться.
Звичайно, такі кроки матимуть вплив на процедури фінансового контролю. Вже зараз контрольні підрозділи переорієнтовуються на виявлення необґрунтованих активів і ознак незаконного збагачення. Посилюється процедура моніторингу способу життя. НАЗК акцентує увагу на таких об’єктах, як криптовалюта, корпоративні права в іноземних, у тому числі офшорних, юрисдикціях тощо.
Наприкінці 2021 року НАЗК запустило нову процедуру контролю повноти заповнення декларації. Вона дозволяє за допомогою комп’ютерних технологій автоматично визначити невнесені в декларацію об’єкти і у стислі терміни проводити перевірку таких фактів. Цей інструмент не має недоліків повної перевірки у виді значних витрат ресурсів органу на виявлення порушень і дозволяє отримувати результат утричі швидше. Разом з цим повна перевірка залишається базовим контрольним механізмом, що застосовується до декларацій високопосадовців, або декларацій з високим рівнем корупційних ризиків, що визначаються алгоритмами логічного і арифметичного контролю.
Впевнений, що фінансовий контроль кардинально зміниться після реалізації проекту із забезпечення інтероперабельності державних реєстрів. Автоматичне заповнення переважної більшості полів декларації зведе до мінімум необхідність їх перевірки, а відповідні ресурси будуть переорієнтовані на виявлення латентних корупційних правопорушень. Вірогідно НАЗК кардинально змінить процедури повної перевірки і контролю повноти заповнення декларації. Натомість орган має сфокусуватись на аналітичних дослідженнях корупційних схем і обробці масивів даних.
Отже, кроки у напрямку автоматизації заповнення полів декларації сприятимуть переорієнтації контрольних функцій НАЗК з виявлення недостовірних відомостей на аналіз даних і виявлення прихованих корупційних правопорушень.
Звичайно, такий розвиток системи декларування і фінансового контролю не може не вплинути на нормативне регулювання притягнення до юридичної відповідальності за внесення до декларації недостовірних відомостей.
Наразі основними проблемами, на мою думку, є:
1) високий рівень відповідальності за незначні порушення, що безпосередньо не пов’язані з корупцією (наприклад, помилка у реєстраційному номері транспортного засобу);
2) обтяжливий для держави через значні витрати ресурсів і малоефективний механізм притягнення до адміністративної відповідальності;
3) неоднозначність практики кваліфікації дій, пов’язаних із внесенням у декларацію недостовірних відомостей.
У зв’язку із наведеним НАЗК, здебільшого, сприймається як каральний, а не політикоформуючий орган у сфері запобігання корупції.
На моє переконання, має бути започаткована дискусія щодо зміни підходу держави до нормативного регулювання питань притягнення до відповідальності за внесення у декларацію недостовірних відомостей. Вид юридичної відповідальності і конкретні санкції мають відповідати суспільній небезпеці діяння.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Готують підвищення тарифів для населення 400
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 325
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 323
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 276
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 151
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
10965
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 9935
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 9013
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6650
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4675