Червень 2022 року може стати важливим періодом у контексті євроінтеграційних прагнень України. Заявку на вступ, яку Україна подала на початку повномасштабної війни, обговорять на саміті 23-24 червня.
До цього, до 17 червня, Єврокомісія має затвердити висновок щодо заявки на членство України в ЄС. Його ухвалять на основі аналізу опитувальника, відповіді на який у квітні та на початку травня надіслала Україна. Тим часом 8 червня своє слово сказав Європарламент, ухваливши резолюцію, що рекомендує надати Україні статус кандидати. Врешті, на основі висновку ЄК та враховуючи рішення європарламентарів, Європейська рада може ухвалити рішення про надання Україні статусу кандидата і розпочати переговори про вступ.
Звісно, це оптимістичний варіант. Однак у європейських столицях обговорюють і інші “креативні” та “альтернативні” рішення — у Європейському Союзі є країни, які скептично ставляться до євроінтеграційних перспектив України. Так, Австрія пропонує створити так званий “європейський підготовчий простір”, який дозволить крок за кроком зміцнювати співпрацю України з ЄС та краще адаптуватися до європейських стандартів. Франція взагалі запропонувала створити навколо Євросоюзу “європейську політичну спільноту”, бо вступ України до ЄС може зайняти десятиліття. Цю ідею також підтримали у Берліні.
Натомість Україна не підтримує таких сценаріїв. У Києві наполягають на тому, що Україна повинна отримати саме статус кандидата на вступ до ЄС без ніяких альтернатив. “Ми відкидаємо будь-які намагання відшукати нікому не потрібну будь-яку альтернативу або знайти щось іще для України. Для нас потрібно бути такими, як ви. Ми хочемо, щоб Україна отримала статус кандидата,” — сказав 30 травня Президент України Володимир Зеленський під час засідання Європейської ради.
Україна відповідає копенгагенським критеріям
Крім того, очільник МЗС України Дмитро Кулеба не раз наголошував, що Україні потрібен статус кандидата на членство в ЄС, а не статус “кандидата в кандидати”, “потенційного кандидата” чи інший сурогат. ОПОРА розділяє таку позицію та вважає, що Україна в багатьох позиціях відповідає копенгагенським стандартам, демонструючи тривалий, важкий, але поступальний процес реформування, зокрема в тому, що стосується електоральної демократії та відкритості роботи парламенту.
Чого варте ухвалення Виборчого кодексу та перехід із гібридної пострадянської паралельної виборчої системи, коли половину депутатів обирають у мажоритарних округах, де широко практикували підкуп виборців та зловживання адмінресурсом, до пропорційної системи з відкритими списками. Саме такий тип виборчих систем використовує низка країн ЄС, наприклад, Нідерланди, Італія, Чехія, Швеція, Польща, Фінляндія, Латвія, Естонія, Бельгія та інші.
Законодавство забезпечує українським громадянам широкі можливості впливу на процеси прийняття рішень за допомогою інструментів прямої демократії, таких як всеукраїнський референдум, публічні консультації, електронні петиції тощо. Триває робота над розробкою законодавства про місцевий референдум.
Верховна Рада відкрита для громадського контролю та прозора у веденні своєї діяльності з погляду доступності для громадськості й ЗМІ. Зокрема, створено портал відкритих даних Верховної Ради, який містить 461 набір даних, що суттєво спрощує доступ до інформації про роботу парламенту для суспільства та медіа. Представників неурядових організацій та експертне середовище залучають до розробки законодавства.
Вище ми згадали тільки про ті сфери, у яких працює ОПОРА. Разом з тим, більше 200 неурядових організацій підготували спільну заяву, де наголошують, що України впевнено виконує критерії статусу кандидата. “Щорічні звіти ЄС визнають progress on reform path. Неурядові аналітичні центри у травні 2022 року в окремих зверненнях до ЄС закликали визнати Україну кандидатом, зважаючи на прогрес у виконанні Угоди про асоціацію, антикорупції, енергетиці та в реформах загалом. Понад 90% українців підтримують рух до ЄС,” — йдеться у заяві.
Євроінтеграційне турне дало перші результати
Втім, одна справа — відповідність критеріям, а інша — політична доцільність. Очевидно, що це розуміють і в Україні. Саме тому голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на початку червня поїхав у євроадвокаційне турне в Німеччину та Францію, щоб переконати політичне керівництво цих країн підтримати надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. 8 червня він відвідав засідання Європейського парламенту, який ухвалив рішення рекомендувати Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ в ЄС.
Під час свого виступу в Європарламенті Руслан Стефанчук зазначив, що якщо 24 червня ЄС не підтримає Україну та не надасть їй статус кандидата, це буде меседж для путіна, який зрозуміє, що він може безкарно йти далі.
Із цим складно сперечатися.
Меседж від Єврокомісії
Ще однією важливою подією став візит до України очільниці Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. 11 червня вона та зустрілася з Володимиром Зеленським. За підсумками цієї зустрічі глава Єврокомісії заявила, що переговори, які вона провела з Президентом України, дозволять фіналізувати оцінку заявки України до 17 червня. Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес нашої держави, але також наголосила, що над певними реформи українському уряду ще потрібно працювати — зокрема, у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.
На думку ОПОРИ, саме від результатів цих перемовин і досягнення спільного бачення з окремих питань і буде залежати рішення, яке ухвалить Європейська комісія вже цього тижня. Сподіваємося, що таке рішення буде позитивним, і Україна вже невдовзі отримає статус кандидата на вступ в ЄС.
Українці бачать своє майбутнє в ЄС
Сьогодні українське суспільство бореться за право самостійно обирати своє майбутнє. Українці бачать своє майбутнє в ЄС, і це не просто слова. Їх підтверджують дані останніх соціологічних досліджень, які демонструють, що з початком війни підтримка вступу до ЄС виросла з 68% та становить рекордний 91%.
Така ситуація логічна, особливо після того, як росія з лютого проводить криваву промоцію “руського міру”.
Альтернатив євроінтеграційному курсу України сьогодні немає.
Підсумки
Якщо Україна отримає статус кандидата на вступ до ЄС, це ще більше надихне українців на перемогу у війні — перемогу цивілізованого світу над світом дикунів.
