Не всі судді діють по закону й кодексу етики. Але публічні обшуки в Печерському й Окружному адміністративному суді - топтання по всій судовій владі та небезпечна спроба загнати всіх суддів під одну лінію партії. Так знищують правосуддя як клас.
Такого в державі Україна ще не було. У основних судах першої інстанції України - Окружному адміністративному суді м. Києва та Печерському районному суді м. Києва силами прокуратури м. Києва було проведено публічні обшуки.
На моє переконання, такі дії найбільш корумпованого органу України, прокуратури,- бажання довести свою політичну потрібність. Але такі дії прокуратури не сумісні з європейським вибором Українського народу. Адже у Європі окремих суддів-порушників не плутають із усією судовою системою. Проводячи публічні обшуки в судах, прокуратура обвинувачує не одного суддю, а топче всю судову владу України й знищує на корені правосуддя. Уявіть собі, після таких обшуків, що буде з суддею у якомусь віддаленому районі України, якщо він не виконає забаганку тамтешнього прокурора, якщо в Києві таке творять у судах?
Я особисто різко засуджує публічні слідчі дії у судах зі сторони далеко не чистої у справах автомайданівців прокуратури Києва. Де обшуки в офісах прокурорів, чи вони святі в Україні? Якщо до когось із судді є претензії, нехай його в процесуальному порядку викликає слідчий Генеральної прокуратури України за погодженням з Генеральним прокурором або його заступником. Але публічно трощити орган державної влади, суд, в якому прокуратура сама виступає стороною у справі - як на мене, недопустимо. Такого не було ще при жодному Президенту України! І Європа таких "реформаторських кроків прокуратури" точно не зрозуміє, а відповідати за все доведеться Президенту України.
Найбільшою проблемою правосуддя в Україні завжди було телефонне право. І публічні обшуки в судах лише утверджуватимуть таке страшне явище як позапроцесуальний вплив на суддю чиновника при владі. Знищення правосуддя, нехай навіть і кривого українського - це множення на нуль права кожного із нас, не залежно від мови, політичних поглядів і регіону проживання.
Наостанок зауважу, той, хто думає, що так підпорядкує собі судову вертикаль, на мій погляд, глибоко помиляється. Це при минулому режимі судді вважали, що він як мінімум на десять років. А зараз кожен громадянин, у тому числі суддя, думає: де я, а де завтра. Крокування слона у посудній лавці лише призведе до ганебних збурень. Адже сила влади - це вміння говорити пошепки й при цьому бути почутим.
