За даними консалтингового агентства IDC до 2025 року по всьому світу буде налічуватися близько 41,6 млрд IoT-пристроїв, включаючи машини, різні сенсори і камери.
Цікаво ще й те, що за прогнозами, з 2018 по 2025 роки сумарний IoT-трафік буде в середньому зростати на 28,7% на рік. До кінця цього періоду пристрої інтернету речей будуть спільно генерувати 79,4 зеттабайт даних (зеттабайт - 1 млрд терабайт).
Схожа ситуація і з ринком супутникових ІоТ-пристроїв. Згідно з дослідженням Riot Research до 2025 року обсяг ринку супутникового Інтернету речей досягне $ 5,9 млрд. Кількість пристроїв супутникового IoT досягне 30,3 млн одиниць. Очікується, що різкий приріст абонентської бази почнеться з 2021 року.
У боротьбу за інтернет-споживача включилися не тільки розробники ПЗ, а й промислові дизайнери. Вони додають в конструкцію своїх пристроїв для будинку сумісність з бездротовими і проводовими мережами - і на ринку з'являються пральні машини, шкарпетки, духовки, купальні костюми, автомобілі, дверні замки і навіть вази для квітів з підключенням до інтернету, Bluetooth або Wi-Fi- модулем. З одного боку, це зручно і навіть весело. З іншого боку - в найближчому майбутньому додатки і предмети, які не підключені до мережі, будуть виглядати як анахронізм. В чому причина такого підвищеного інтересу до цієї сфери?
В першу чергу, варто зрозуміти, що явище «інтернету речей» (IoT) - не зовсім про речі як такі. Цінність продуктів з IoT-сфери полягає не в технології ІоТ чи в інтернет-підключенні як такому.
Цінність становить інформація, яку збирають «розумні» пристрої, перетворюючи дані у відомості і в керівництво до дії їх власників. Важливий не сам сенсор і додаток для парковки - важлива інформація про те, де швидко і зручно можна припаркувати машину в розпал робочого дня. Тобто ІоТ справді може спростити наше життя. Саме тому в «інтернеті речей» важливий інтерфейс і зручність використання готового гаджета або програмного продукту. Адже всім цим смарт-пристроям доводиться взаємодіяти не тільки з людиною, але і один з одним.
Якщо поєднати дані з різних джерел і з різних пристроїв, можна отримати практично нескінченний високоінформативний потік, який може бути використаний в найрізноманітніших сферах - від медицини і наукових досліджень до логістики міського транспорту і видобутку корисних копалин.
Парадигма «один додаток - один пристрій» поступиться місцем множинності даних з декількох пристроїв і додатків одночасно (або навіть з кількох додатків на одному і тому ж пристрої). Подивіться на вже існуючі рішення для «розумного будинку» - в їх основі лежить якийсь смарт-центр або модуль, за допомогою якого можна керувати цілою групою пристроїв, електричними приладами, лампочками, локальними бездротовими мережами або системами сигналізації і кондиціонування (опалення) в будинках і квартирах.
Окремо варто згадати про машинне навчання - передвісника повноцінного штучного інтелекту. Візьмемо той же термостат Nest. Він здатний накопичувати дані і в подальшому підлаштовувати температурний режим, частоту включення-виключення електрики і роботу домашніх побутових приладів під постійно повторювані цикли або дії. Через кілька років можна припустити, що «розумний термостат» стане взагалі центром екосистеми приватних будинків або навіть цілих котеджних селищ (особливо, якщо навчити такі пристрої обмінюватися даними між собою). Тобто термостат стає у всіх сенсах цього слова “розумним” і індивідуально підлаштовується під свого власника.
Інший хороший приклад накопичення даних і подальшого їх використання в різних додатках і сервісах - фітнес-платформи Apple HealthKit і Google Fit. Вони збирають інформацію з фітнес-трекерів, смарт-браслетів, «розумних» годинників, обробляють її і видають загальну картину стану здоров'я, фізичних навантажень і можливих проблем з тиском, серцебиттям, рівнем цукру в крові, перепадами температури тіла. Умовно додамо інтеграцію з онлайн-платформами для медиків та лікарень - і отримаємо хмарну надплатформу для управління якістю здоров'я і життя для мільйонів людей. Важко уявити, наскільки це покращить якість та довготривалість життя всього людства.
Ну а драйвером росту ринку ІоТ має стати автомобільна галузь. Тільки уявіть мільйони авто, що обмінюються даними між собою. Вже зараз використання “розумних” світлофорів суттєво пришвидшує рух транспорту та зменшує затори. А якщо такі світлофори будуть обмінюватись даними про стан на дорозі, кількість авто та іншими даними з тисячами автівок? Разом з тим, вони можуть і покращити безпеку на дорогах. Наразі, компанія Tesla тестує автопілот, що реагує на будь-які зміни на дорозі набагато швидше ніж людина. Якщо автомобілі будуть обмінюватись даними, цілком можливо, що проблема аварій взагалі відійде в минуле.
Українські фахівці вже зараз роблять великий вклад в розвиток ІоТ-технологій. Далі - більше.
