Новий регулятор у сфері транспорту: що пропонується у новому законопроєкті?

Пропонується створення нового державного регулятора у сфері залізничного, водного та повітряного транспорту

Законопроєктом №2699 пропонується створити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (НКРТ)! Пропонується регулювати діяльність суб’єктів природних монополій на ринках транспортних послуг та суміжних ринках.

Окрім діяльності суб’єктів природніх монополій у сфері транспорту, новий НКРТ регулюватиме діяльність суміжних ринків, а саме внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим та морським транспортом (про це йде мова у статті 3 законопроєкту). Варто відзначити, що державне регулювання на ринку авіаційних перевезень суперечить статті 22 Регламенту Європейського парламенту та Ради №1008/2008 від 24.09.2008 року, міжурядовим угодам про повітряне сполучення.

Тобто пропонується значно розширити державне регулювання на сфери, ціни на яких є вільними та конкурентними.

Державне регулювання сфер, де діють вільні та конкурентні ціни, є концептуально неприйнятним з точки зору реформування транспортної галузі.

Запропонована модель фінансування діяльності НКРТ, коли фінансування передбачається за рахунок не тільки суб’єктів природних монополій, а інших учасників ринку, коло яких чітко не визначено, є додатковим фінансовим навантаженням на ринок та прихованим оподаткуванням.

Додаткові фінансові витрати приватного бізнесу призведуть до збільшення вартості логістичних послуг та зменшенню конкурентоспроможності вітчизняних операторів на міжнародних ринках.

Механізм затвердження кошторису Регулятора після його погодження з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету вже в свій час законодавчо пропонувався щодо Національного регулятора в енергетичній сфері, однак був змінений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» на такий, при якому центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за обґрунтованим поданням Регулятора погоджує внесення змін до кошторису та плану спеціального фонду бюджету, у разі необхідності вносить відповідні зміни до розпису державного бюджету.
Новий центральний орган виконавчої влади не буде мати чітко визначеного самостійного предмета регулювання.

По суті НКРТ нічим від Міністерства інфраструктури відрізнятися не буде.

Запропонований законопроєктом механізм формування Конкурсної комісії  виключно Кабінетом Міністрів України без залучення представників Верховної Ради, профільних та міжнародних експертів ставить під сумнів прозорість конкурсу та незалежність НКРТ.

Формулювання щодо можливості присутності на засіданнях Конкурсної комісії з правом дорадчого голосу представників міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною, а також народних депутатів України, містять широкі дискреційні повноваження, що відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи є корупціогенним фактором.

Система державного регулювання у сфері транспорту не зводиться до діяльності лише одного органу – НКРТ, адже фактично суб’єктів регулювання значно більше. Наприклад, у сфері залізничного транспорту, крім НКРТ, державне управління у сфері залізничного транспорту пропонується здійснювати Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на залізничному транспорті, державною спеціалізованою експертною установою з технічного розслідування подій на транспорті, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах їх повноважень (норми статті 5 розділу ІІ законопроекту 1196-1, який зараз знаходиться на розгляді Верховної Ради України).

З одного боку дія цього закону має поширюватися на діяльність суб’єктів природніх монополій у сфері транспорту, а з іншого запропоновано не поширювати на НКРТ дію положень закону щодо Національних комісій регулювання природних монополій.