"Напіврезультат" та "майже працює" – головні недоліки ЄСІТС

Є побоювання, що навіть з прийняттям Положення про ЄСІТС, сама система ще довго "не злетить"

Минулого тижня Вища рада правосуддя вчергове (здається, вп’яте за останні два роки) запустила обговорення проєкту Положення про ЄСІТС. Не повноцінного, звичайно, а лише окремих модулів, як це дозволив законодавець після провалу спроби запустити ЄСІТС у березні 2019 року. У самій ВРП, до речі, ще в травні цього року прямо зізнались, що "повномасштабний запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи — питання не одного року".

Однак навіть до "урізанного" Положення ЄСІТС є чимало запитань.

Нагадаю, що Положення визначає порядок функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв’язку.

Щодо відео, то питань немає, крім одного - Положення буде про щось одне, а реальність - про щось інше. Адже швидкість інтернету в судах зменшили до мінімуму за відсутності фінансування. Крім того, сервера "ізікому" не витримують навантаження підключень судів і тому якість цих відеоконференцій низька. Хтось когось не бачить, чи не чує, або чує лише частини слів, чи відео.

А от щодо діловодства, то тут вже серйозні системні прогалини. Проєкт Положення не передбачає (!) необхідності модернізації Положення про автоматизовану систему документообігу суду (хоча про таку необхідність зазначала Рада суддів України і була створена відповідна робоча група, яка мала представити проект оновленого Положення до 1 липня 2021 року). Нині, враховуючи зміст рішень Ради суддів України, якими з 2018 року вносились зміни й ухвалювалися нові редакції положення про АСДС, практично неможливо визначити, яка редакція положення в якій частині діє, і головне – яка редакція і в якій частині буде діяти після поетапного впровадження окремих модулів ЄСІТС.

Також у Положенні прямо прописують норму про те, що залишається паперова форма справ. При цьому сканування справ буде здійснюватися «за наявності такої можливості в суді». Коли «у суді» з’явиться така можливість – невідомо.

Не позбулось Положення і відверто "прожекторських" норм. Наприклад, про яку можливість "автоматизованої аналітичної (?) обробки інформації" каже п.8.3. - не відомо. Яким чином і коли працюватиме єдиний контакт-центр для управління запитами, іншими зверненнями (8.17) теж не зрозуміло. Я вже не кажу про анонсовану можливість автоматизованої взаємодії ЄСІТС з іншими автоматизованими (інформаційно-телекомунікаційними системами) органів та установ, в тому числі Національної асоціації адвокатів України чи Міністерства юстиції України. Це про фантастику, яка на другому поверсі, не інакше. Але тоді навіщо зараз прописувати й обговорювати те, чого не буде ще багато років?

Чесно кажучи не дуже зрозуміло мені, чому обробка персональних даних, внесених до Електронного кабінету, здійснюється адміністратором ЄСІТС без згоди суб’єкта персональних даних - невже цей момент важко передбачити?  

І вже просто потішило твердження про те, що "користувачі зобов’язані використовувати технічні засоби і технології, що мають забезпечувати належну якість та інформаційну безпеку передачі та отримання інформації, зображення та звуку й самостійно несуть ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, погіршення якості чи переривання зв’язку тощо".

І декілька загальних вражень.

ЄСІТС як ціла система із «хмарною» структурою мала запрацювати ще навесні 2019 року, але проект Положення ніякої «хмарної» структури не передбачає і навіть не має натяку на те, що вона колись буде.

Та й у цілому проект Положення не ставить завдань, строків, планів та не передбачає хоча б рекомендації для ДСАУ стосовно наступних дій із впровадження ЄСІТС.