Як побудувати капітальний інвестиційний майданчик в Україні?
Що насправді мають на увазі, та що дійсно очікують від України іноземні інвестори?
На нещодавньому Українському сніданку в Давосі були надзвичайні гості та надихаючі промови. Христя Фріланд, відома представниця української діаспори в Канаді та теперішня Заступник Прем’єр-Міністра Канади, у своєму виступі, згадала вислів іншого відомого канадця, який має українське коріння, та найуспішнішого хокеїста у світі – Уейна Грецкі: "Я ковзаю туди, куди летить шайба, а не туди, де вона була".
Оскільки, на додачу до відомих політиків та публічних фігур, на сніданку були фактично "вершки" із представників міжнародної інвестиційної спільноти, давайте розглянемо детальніше не тільки те, що вони говорили, але й що вони насправді мали на увазі під тим, що говорили, а також деякі інші речі, які є важливими для того, щоб побудувати майданчик, на якому інвестори зможуть "ковзати" та грати в свою гру в Україні.
Що ж насправді мають на увазі інвестори?
Більшість інвесторів, які відвідали український сніданок у Давосі, були або з бізнесу з управління активами, або, як каже Девід Рубенштейн з Carlyle Group (який також виступив на сніданку з короткою промовою), з "із сфери вищого покликання людства, тобто прямого приватного інвестування (private equity)". Всіх їх об'єднує те, що більшість грошей, якими вони керують та які інвестують, - це гроші інших людей та інших інституцій.
Мабуть, найцікавіша та найважливіша частина дискусії про бачення того, як будуть здійснюватися інвестиції в Україну, була представлена Ларрі Фінком, генеральним директором BlackRock, найбільшої у світі компанії з управління активами. Пан Фінк та BlackRock брали активну участь у дискусіях з президентом Володимиром Зеленським щодо не лише формування, а й впровадження організаційної структури майбутнього інвестування в Україну.
У своєму виступі пан Фінк зробив наступні ключові акценти:
(1) побудова нової та сучасної України має відбуватися шляхом розбудови капіталістичної системи в країні;
(2) майбутній приплив капіталу в Україну не буде благодійністю (філантропією) ;
(3) Україну потрібно перетворити на місце з високими результатами, де інвестори будуть отримувати чесні та справедливі прибутки;
(4) Україна має стати країною інновацій, лідером у сфері нових технологій та лідером у сфері декарбонізації;
(5) інвестиції для відновлення України, які оцінюються щонайменше у 750 мільярдів доларів США, мають надійти від публічного сектору, особливо іноземних держав, міжнародних фінансових інституцій та приватного сектору.
Останню тезу підтвердив і Девід Саломон з Goldman Sachs, який сказав, що побудова сучасної України неможлива без партнерства державного сектору з приватним сектором, та партнерства державних грошей з приватними.
З наведених вище спостережень пана Фінка можна зробити наступні висновки:
Важливо, що дискусії спрямовані саме на капіталізм, а не на благодійність, хоча в розвинених країнах вони йдуть разом. Автор цієї статті згадує спостереження, зроблене кілька років тому одним із представників української діаспори з Північної Америки, який після багатьох років боротьби за свої інвестиції в Україні сказав, що Україні варто допомагати у вигляді благодійності, але не витрачати час на інвестувавання в Україні. Що ж, це має змінитися, і саме це насправді мав на увазі пан Фінк.
Інвестиції, як іноземні, так і внутрішні, здійснюються з метою отримання прибутків. Таке отримання прибутків може відбуватися або у формі самого прибутку, у грошовій формі, або у формі зростання вартості вкладених інвестицій. Якщо немає обґрунтованих очікувань що інвестиції можуть бути прибутковими, жоден інвестор не ризикне вкладати кошти в Україну.
Отримання прибутку є особливо важливим, оскільки інвестори, такі як BlackRock, Carlyle, Goldman Sachs та інші, інвестуючи гроші інших людей та установ, несуть фідуціарні зобов'язання перед власними клієнтами, чиї гроші вони інвестують. Діапазон цих клієнтів коливається від приватних осіб до пенсійних фондів, страхових компаній і навіть суверенних фондів.
Хоча пан Саломон згадав у своєму виступі, що фінансові установи по всьому світу зобов'язані брати участь і підтримувати відновлення України, нам не потрібно бути наївними, цього не станеться, якщо ці фінансові установи не зможуть зробити висновок, що для них є шанс отримати прибутки і, звичайно ж, не втратити свої інвестиції.
Як є шляхи, які допоможуть інвестиціям працювати?
Усі згадані вище панове говорили про партнерство між державним і приватним секторами. У зв'язку з цим вони мали на увазі не тільки необхідність партнерства між міжнародним державним і приватним секторами, але й необхідність партнерства між українським державним сектором та іноземним приватним сектором.
Таким чином, інструмент державно-приватного партнерства, в якому публічна або державна сторона надає об'єкт, який необхідно розвинути, відновити або побудувати з нуля, а приватна сторона, вкладає в це свої гроші, час і досвід, буде відігравати життєво важливу роль.
Доброю новиною є те, що Україна розробила нормативно-правову базу для державно-приватного партнерства, і незадовго до початку війни було навіть започатковано або кілька таких проектів. Можна звинувачувати війну в тому, що ці проекти не можна використати як історії успіху, яких так потребує Україна.
Однак є одна парадигма, яка має бути змінена у філософії українського державно-приватного партнерства. Ця парадигма стосується отримання приватними інвесторами прибутків, та забезпечення можливості для інвесторів створювати додаткову вартість і отримувати вигоду від цієї вартості. Ця парадигма має бути інтересом не лише приватного інвестора, але й державної сторони. Інтерес України в такій ситуації полягатиме в тому, щоб цінність створювалася та залишалася в Україні і служила українському народу.
Більше того, державній стороні потрібно буде вдатися до ще однієї крайності і вивчити можливості для того, щоб взагалі не брати участі в інвестиційних проектах. Навіть якщо вона буде присутня, державна сторона повинна буде обмежити свій вплив наданням активів у концесію приватним інвесторам і створенням прозорої та послідовної нормативно-правової бази, які встановлюватимуть правила для таких партнерських проектів.
Впровадження цих змін та зміна зазначеної парадигми було б кроком на зустріч зі сторони України на твердження Христі Фріланд, яке вона адресувала іншим державам, говорячи, що необхідно почати розглядати Україну по іншому, так як цього ніколи не робилося протягом останніх тридцяти років.
Тож з чого має бути побудований інвестиційний майданчик?
Коли йдеться про побудову структури "ковзанки", на якій інвестори будуть "ковзати до своїх шайб", можна згадати ще одного представника світової інвестиційної спільноти, хоча він і не був присутній на українському сніданку в Давосі.
Оскільки автор цієї статті є одним зі студентів магістерської програми із глобального менеджменту (Master of Global Management) у новоствореному American University Kyiv, навчання на цій програмі дало студентам привілей прослухати лекцію та отримати інформацію з перших вуст від генерала Девіда Петреуса. У минулому генерал Петреус був легендарним командувачем військ США, героєм війни та колишнім директором ЦРУ.
Наразі генерал Петреус є партнером KKR, глобального фонду прямих приватних інвестицій, який вважається одним із засновників самої індустрії прямих приватних інвестицій. Крім того, генерал Петреус є головою KKR Global Institute, аналітичного центру KKR, який надає підтримку компанії у прийнятті інвестиційних рішень.
Відповідно до генерала Петреуса, український інвестиційний майданчик має бути побудованим із наступних елементів:
Елемент 1: Створення ефективних гарантій безпеки. Хоча це те, над чим перш за все працюють Збройні Сили України та союзники України, сподіваємося, що перемога України також буде закріплена відновленням міжнародного правопорядку. Останнє, безумовно, знаходиться в руках міжнародної спільноти.
Елемент 2: Верховенство права та справедливе правосуддя. Цей елемент вже більше залежть від України та української влади. Насправді, коли пан Фінк говорить про капіталізм, він також має на увазі верховенство права, оскільки без цього, капіталізм існувати просто не може.
Елемент 3: Доброчесність уряду та відсутність корупційних ризиків. Хоча цей елемент також пов'язаний з верховенством права, він в основному стосується підзвітності та відповідальності уряду. Відповідальність за корупційні злочини має бути такою ж суворою, як і за державну зраду. Корупція є не лише ворогом інвесторів, як іноземних, так і вітчизняних, але й першим союзником держави-агресора в Україні.
Елемент 4: Розумний рівень та продуктивність бюрократії. Шлях до досягнення цього елементу полягає в забезпеченні того, щоб основною метою та повноваженнями державного апарату була діяльність у формі постачальника послуг для приватного сектору та інвесторів. Саме приватний сектор створює вартість, тоді як державний апарат надає послугу з розподілу частини створеної вартості поміж громадянами.
Елемент 5: Рівні умови для всіх підприємств та інвесторів, які підпорядковуються однаковим правилам гри. Хокей може слугувати чудовим прикладом рівних правил гри: правила гри однакові для обох команд, і виграє та, яка краще грає. Так само має бути і з бізнесом, незалежно від того, чи є він державним, чи приватним. В іншому випадку існуватиме не лише ризик зловживань, який ми бачили в олігархічній моделі, але й значний ризик шахрайства, як з боку державних, так і з боку приватних гравців.
Реалізація цих елементів та побудова на їх основі українського інвестиційного майданчика дасть необхідну впевненість іноземним та вітчизняним інвесторам у тому, щоб вони прийняли рішення йти на бізнес-ризики та витрачати свій час і гроші на побудову успішного бізнесу в країні, і більше того – побудову успішної країни. Досягнення цього має бути першочерговим пріоритетом для Уряду України та органів державної влади.
Крім того, успішна реалізація цих елементів стане ключем до побудови того, що Президент Зеленський та пан Фінк обговорювали як бачення майбутньої України: Україна як країна, що впроваджує інновації, лідер у сфері нових технологій, лідер у декарбонізації та країна із сприятливим екологічним середовищем.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 22562
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10906
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10668
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4902
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4329