Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.12.2007 15:57

Мой маленький дефинициарий - часть 4. Тайны банкротства, загадка 1-я

Викладач, юрист, міжнародне торгове право, третейський суд

Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом» содержит немало загадок, которые заставляют в недоумении чесать затылок неутомимых сеятелей на ниве санации, ликвидации, мировых соглашений и прочих способов сравнител

«Нет, ну текст по-дебильному написан!»
М.М. Добкин

Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом» содержит немало загадок, которые заставляют в недоумении чесать затылок неутомимых сеятелей на ниве санации, ликвидации, мировых соглашений и прочих способов сравнительно честного отъема имущества должников.

Эта загадочность имеет массу практических достоинств, присущих всему украинскому законодательству, которые позволяют в каждом конкретном случае читать норму, как палиндром – либо так, либо наоборот. Не могу сказать, что все загадки, содержащиеся в законе, мне удалось обнаружить, но о некоторых, которые загадала практика, я расскажу.

Итак, загадка первая - Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; (Абзац дванадцятий частини першої статті 25 в редакції Закону № 3088-III від 07.03.2002 ). При этом Закон не указывает, что является основанием для неискового обращения в суд, полностью при этом отсылая нас к ч. 10 ст. 17 Закона.

Обращение к части 10 ст. 17 Закона заставляет нас задумчиво нахмуриться и произнести неопределенное «м-да…» - Керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково. Заметим, что отказ от исполнения договора, т.е. его расторжение в одностороннем порядке (ч. 10 ст. 17), осуществляется во внесудебном порядке, а признание договоров недействительными (ч. 1 ст. 25) – в судебном. Кроме того, ч. 10 ст. 17 Закона говорит о расторжении договоров, которые не исполнены. Разгадка таится в том, что основания для признания договоров недействительными по заявлению (не иску) содержатся не в 10-й, а в 11-й части ст. 17 Закона, которая перечисляет специфические основания, отсутствующие в Гражданском кодексе, ибо они непосредственно связаны с процедурой банкротства:

Угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:

 • угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

• угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Таким образом, у суда имеется два альтернативных варианта законного определения на заявление ликвидатора о признании договоров недействительными на основании абз. 12 ч. 1 ст. 25 Закона: удовлетворить и оставить без удовлетворения.

Так все-таки, текст написан по-дебильному или нет?

Недоумевающий Lemur.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи