Відновлення контролю в будівнитцві та створення Державної інспекції архітектури та містобудування України
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність.
Наслідком порушень цих основоположних принципів є непродуманість державної політики та хаотичні зміни нормативно-правових актів, які перешкоджають ефективній реалізації своїх прав громадянами, стримують розвиток бізнесу, послаблюють інвестиційну привабливість країни та, врешті, підривають довіру до органів державної влади та їх посадових осіб.
Не зумівши, а точніше, не захотівши навести лад у Державній архітектурно-будівельній інспекції України (ДАБІ), цей орган вирішено ліквідувати та створити три нових: Державну інспекцію містобудування України (ДІМ), Державну сервісну службу містобудування України (Держсервісбуд) та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України, від якого згодом, під тиском експертного середовища, вирішено відмовитись.
За 10 місяців реформ виявилось, що така філософія змін неефективна, і Урядом вирішено ліквідувати створені у березні 2020 року ДІМ та Держсервісбуд, які так і не запрацювали.
Замість цих органів утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) як ЦОВВ, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, затверджено Положення про цей орган.
Відповідна постанова Уряду з’явилась на офіційному сайті 29.12.2020.
Нові реформатори наступають на старі граблі, адже знову не врегульовують питання правонаступництва ДАБІ, тим самим і далі зливають всі судові справи, виконавчі провадження та мільйонні штрафні санкції.
Однак відсутність правонаступництва, як і минулого разу, не заважає дерибанити індивідуально визначене майно органів, що ліквідуються, адже ДІАМ визначено суб’єктом його управління.
Положенням про ДІАМ не передбачено здійснення дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, які й далі буде виконувати корупційна ДАБІ до прийняття законодавчих змін.
Нова Інспекція здійснюватиме перевірки дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
На рівні Положення функція контролю нової Інспекції поширюється на підприємства, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва, що не передбачено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також Інспекція здійснюватиме нагляд за своїми територіальними органами, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань держархбудконтролю.
Здійснення нагляду за своїми територіальними органами, що утворюються як структурні підрозділи апарату, виглядає досить сумнівно.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», керівник центрального органу виконавчої влади в межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті центрального органу виконавчої влади та його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, а згідно з пунктом 19 частини четвертої статті 19 вказаного Закону, скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів центрального органу виконавчої влади.
Суть запровадження функцій нагляду у 2015 році полягала, передусім, у забезпеченні контролю державою за делегованими повноваженнями, а не в нагляді за органом, що наглядає.
Можливо, функція нагляду буде здійснюватись виключно центральним апаратом ДІАМ (врегулюється положеннями про територіальні органи), що теж абсурдно, адже у такому разі, з урахуванням кількості об’єктів нагляду, зробити це фізично буде вкрай складно і неефективно.
ДІАМ здійснюватиме ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Хоч ці зміни є довгоочікуваними, проте неповними та не враховують особливості будівельної сфери.
Відповідно до пункт 9 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягає будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, – з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У свою чергу, згідно із частиною 1 статті 37-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», господарська діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Також, згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензійні умови – нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Нагадаю, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» визнано такими, що втратили чинність постанови Кабінету Міністрів України:
- від 5 грудня 2007 р. № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури»;
- від 30 березня 2016 р. № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками)», якою затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками.
При цьому, не внесено зміни до Положення про Мінрегіон, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 р. № 197, який приймає рішення про зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій, що, до речі, не передбачено Законом.
Отже, яким чином буде здійснюватись ліцензування, не зрозуміло, очевидно, нас очікують чергові зміни.
Чомусь забули внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1399 «Про встановлення ліміту легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади».
Мабуть, 10 автомобілів поки що потрібно для організації ліквідації ДІМ та Держсервісбуду і перевезення відповідних папірців?
Де зміни до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, адже справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності й далі повинні розглядатись Держархбудінспекцією.
Де зміни до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698». Хіба нагляд буде й далі здійснюватись посадовими особами ДІМ?
Щодо відновлення контролю за виконанням будівельних робіт.
Нарешті на офіційному сайті Уряду опубліковано постанову Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1339 «Про відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553».
Нагадаю, що з 18 березня 2020 року по всій країни зупинено здійснення перевірок об’єктів будівництва, що призвело до безпрецедентних порушень прав громадян на якісний, комфортний і безпечний життєвий простір.
Поки що перевіряти об’єкти будівництва зможе лише 101 виконавчий орган держархбудконтролю сільських, селищних та міських рад, у тому числі, структурний підрозділами з питань держархбудконтролю КМДА.
Однак відновлення функцій контролю та залишення сертифікації головного державного інспектора, головного інспектора будівельного нагляду та інших посадових осіб, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду призведе до правової невизначеності.
Нагадаю, що у березні 2020 року внесено відповідні зміни до Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, та до Переліку видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554.
Слід враховувати, що, згідно з абзацом п’ятнадцятим статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом, зокрема, презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю). Наслідком здійснення функцій контролю без атестації буде масове оскарження результатів відповідних перевірок у судових інстанціях. Дискусійним питанням буде і здійснення функцій нагляду без атестації.
А коли та за який кошт буде здійснено атестацію, навіть важко спрогнозувати.
Поки що відсутні зміни до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, та до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, в частині виключення Держсервісбуду (необхідно знову повернути Держархбудінспекцію), адже в Порядках за цим органом зберігається чимало функцій.
Також зазначені Порядки не приведено у відповідність до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Висновок один: численні очільники реформи не змогли за 10 місяців навести порядок у будівельній галузі та повністю визнати помилки і далі наступають на ті ж самі незаконні граблі попередньої реформи, створюють чергові правові колізії в підзаконних нормативно-правових актах.
Якщо запроваджувати перехідний період шляхом створення нової Інспекції, то такому органу необхідно було віддати всі функції ДАБІ, в тому числі, й дозвільно-реєстраційні, та привести всі підзаконні нормативно-правові акти у відповідність до законодавства і після цього обговорювати можливі моделі законодавчих змін.
