Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.01.2024 11:38

Антикорупційна стійкість: як побудувати прозору інституцію з бездоганною репутацією

Керівник сектору з питань комплаєнс Медичних закупівель України

Корупція є однією із найбільших проблем для України після початку повномасштабної війни.

Так вважають 89% наших громадян, про що свідчать результати торішнього опитування.  

Війна ще більше посилила запит суспільства на боротьбу з корупцією. Втім, ефективне запобігання та протидія цьому явищу неможливі без злагодженої роботи всіх держорганів та незалежності антикорупційних інституцій. 

Задля цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розробило заходи для низки держустанов, які були закріплені в Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки. Це своєрідна дорожня карта змін у кожній сфері, які мають обов'язково впровадити державні інституції у чітко встановлені терміни. 

Наприклад, у сфері охорони здоров’я планується запустити онлайн систему, за допомогою якої кожен громадянин матиме можливість відслідковувати актуальну інформацію про наявність ліків та їх залишки у своїй лікарні. Як саме це буде реалізовано на практиці та як держустановам посилити антикорупційну спроможність? 

Державна антикорупційна програма  

Реалізація цієї програми розпочалася у 2023 році. Вона передбачає комплексні антикорупційні зміни в ключових сферах економіки, де зберігається високий рівень корупційних ризиків. Зокрема, мова про земельну сферу, будівництво, правосуддя, правоохоронну систему та митницю. Прописані у ній заході є обов'язковими до виконання понад 100 учасниками – центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими визначеними суб’єктами.  

Її ключова мета – досягнення значного прогресу в запобіганні та протидії корупції, забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх державних органів та органів місцевого самоврядування, а також належного процесу післявоєнного відновлення України. 

Що важливо: це не просто декларативний документ, а деталізована «дорожня карта» реформ, тобто, чіткий план дій для кожної установи з очікуваними результатами та дедлайнами.  

Зокрема, щоб підвищити прозорість у сфері медичного забезпечення планується розширити функціонал електронної системи обліку ліків та медвиробів в лікарнях – e-Stock. Вона міститиме інформацію про потреби у ліках, їх доставку та наявність у лікарнях, утилізацію тощо. Це завдання покладено на Міністерство охорони здоров'я України та Медичні закупівлі України (МЗУ), як національну агенцію, що закуповує ліки, медвироби та обладнання для лікарень на мільярди гривень державних коштів щороку.  

Минулоріч МЗУ вже розробили модуль збору потреби. Але найбільшу перевагу користувачі отримають після впровадження модулів обліку залишків і логістики. Аби е-Stock повноцінно запрацював, реєстри та довідники для обліку всіх медичних товарів і обладнання необхідно уніфікувати. Після цього в масштабах країни можна буде побачити рівень забезпеченості кожної лікарні, поставки, споживання тощо. Але вкрай важливо, щоб самі лікарні вчасно та добросовісно звітували про свої залишки, аби бачити реальну картину на місцях. Це дасть можливість кожному українцю завжди бачити актуальні і достовірні залишки препаратів у своїй лікарні.  

Щоб відслідковувати хід виконання цієї програми НАЗК створило інформаційну систему моніторингу, де абсолютно кожен громадянин може побачити прогрес або навпаки буксування з виконанням заходів ДАП. Це дозволить посилити громадський контроль за використанням бюджетних коштів і відповідно мінімізувати корупцію.  

Крім того, реалізація цих заходів пришвидшить вступ України в Євросоюз, Північноатлантичний Альянс (НАТО) і Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). 

Як посилити власну антикорупційну спроможність

Крім виконання антикорупційних завдань держави дуже важливо паралельно вибудовувати прозору інституцію, якій можна довіряти. Саме тому недостатньо лише реалізувати заходи ДАП, а потім сидіти, склавши руки. Це має бути постійна системна робота над мінімізацією корупційних ризиків та жорсткий контроль щодо їх усунення. Насамперед слід почати з таких кроків: 

• постійна превентивна робота. Запобігання корупційним ризикам та їх вчасна ідентифікація. Тут на допомогу прийде створення комплексної системи боротьби з корупцією всередині організації та системне впровадження кращих антикорупційних практик. Наприклад, отримання міжнародного сертифіката якості з антикорупційної діяльності ISO 37001. Він підтверджує, що система протидії корупції організації має дієві запобіжники на всіх рівнях. А це дає впевненості усім стейкхолдерам, що організація є надійним партнером із налагодженими прозорими механізмами боротьби із корупцією. До речі, у 2022 році МЗУ перші в Україні отримали цю сертифікацію в медичній галузі і минулого року підтвердили відповідність цьому стандарту;

• вчасне реагування на виникнення нових корупційних факторів. Наприклад, війна спровокувала появу нових корупційних ризиків, зокрема наявність прихованого російського або білоруського капіталу в структурі компаній. Щоб мінімізувати цей ризик, варто запровадити додаткові перевірки контрагентів та оновити умови договорів для захисту інтересів держави;

• об’єднання в ком’юніті на принципах прозорості та доброчесності для посилення боротьби з корупцією. Для цього варто знайти з іншими стейкхолдерами спільні майданчики для комунікації, щоб обмінюватися досвідом та разом лобіювати впровадження кращих антикорупційних практик;

• виховання антикорупційної культури всередині організації, що включає  постійне проведення навчань серед співробітників, щоб сформувати у них нульову толерантність до корупції, аби працівники свідомо відмовлялися від участі у корупційних схемах. І коли кожен буде дотримуватися цього у своїй роботі, у взаємодії з партнерами, в тактиці ведення бізнесу та у взаємодії з державою – саме тоді ми викорінимо це негативне явище. 

У чому проявляється відсутність корупції? У прозорості та мінімізації «людського фактора» у стосунках між державою та громадянами і бізнесом, у невідворотності відповідальності за корупційні правопорушення, у рівності перед законом, у безперешкодному доступі кожного громадянина до інформації, ресурсів тощо. І цей список можна продовжувати до безкінечності. 

А це вже інша історія про системні підходи, які, зокрема, включають впровадження дієвих законодавчих запобіжників та суворий контроль за їх дотриманням, яку Україна зараз невтомно пише…

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи