Тест на COVID-19 при відрядженні працівника за кордон: як правильно оподаткувати
Якою нормою ПКУ слід керуватися підприємству в разі оплати за тестування на COVID-19?
Якщо підприємство відправляє працівника за кордон у відрядження, однією з обов’язкових умов у більшості держав є проходження тесту на COVID-19.
У бухгалтерів у цьому випадку виникає запитання: якою нормою Податкового кодексу України потрібно керуватися в разі оплати за тестування?
Щоб відповісти на нього, розглянемо норми двох статей Податкового кодексу України (надалі за текстом ПКУ) 165.1.19 та 170.9.1. пп. а)
Сфери регулювання відносин зазначеними нормами є різними.
Положення ст. 165.1.19 ПКУ регулюють відносини щодо звільнення від оподаткування допомоги на лікування чи медичне обслуговування платника податків — фізичної особи.
На що необхідно звернути увагу:
— природа виникнення такої допомоги — добровільне її надання роботодавцем. Тобто, надання такої допомоги не є обов’язком податкового агента — юридичної особи, якщо інше не передбачено Законом (випадки обов’язкового лікування чи медичного обслуговування роботодавцем окремо зазначені у відповідних Законах).
Отже, така допомога, включно з тестуванням на COVID-19, не є обов’язком роботодавця.
— така допомога не пов’язана з підприємницькою діяльністю роботодавця.
Положення ст. 170.9.1. пп. а) ПКУ регулюють відносини щодо оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутих у встановлений строк.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту (або до іншої держави, — якщо відрядження закордонне) для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
На що необхідно звернути увагу:
— природа виникнення таких витрат — трудові відносини щодо виконання посадових обов’язків за межами постійного місця роботи;
— пов’язано з перетинанням кордону, а тому і з необхідністю виконання відповідних правил і процедур в’їзду на територію іншої держави;
— такі витрати на відрядження повинні мати прямий зв’язок з основною діяльністю підприємства — підприємницькою діяльністю, а не з особистими потребами робітника.
Абз. 2 ст. 170.9.1. пп. а) ПКУ містить випадки, за яких відшкодовані підприємством витрати робітника при відрядженні не є доходом останнього, а саме:
«…
Не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває в трудових відносинах зі своїм роботодавцем сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на… інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування в місці відрядження, у тому числі будь-які збори й податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат».
У зв’язку з розповсюдженням вірусної інфекції COVID-19 майже всі держави внесли зміни до правил в’їзду, щодо обов’язкової наявності тесту на COVID-19. Такі витрати не можна розглядати як особисті витрати працівника чи його забаганки, з огляду на те, що без наявності тесту відрядження не відбудеться. А тому, як передбачено зазначеною вище нормою, — такі витрати не можуть розглядатися як доходи працівника.
Вважаємо за необхідне акцентувати на тому, що будь-які витрати підприємства треба розглядати з погляду їхньої мети. Наявність ділової мети у витратах на відрядження щодо ведення бізнесу — є визначальною при виборі норми права, яку необхідно застосувати.
З огляду на зазначене, — при відрядженні за кордон необхідно користуватися нормами ст. 170.9.1. пп. а) Податкового кодексу України, яка регламентує звільнення від оподаткування ПДФО витрат на проведення тесту на COVID-19. Такі витрати є витратами підприємства на відрядження, пов’язані з підприємницькою діяльністю підприємства.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25351
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21322
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12999
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9616
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8454