Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу

Аналітичний огляд умов осінніх енергоконтрактів 2025 року та причин, через які вони спричинили значні фінансові ризики для українського бізнесу.

«Золотий кіловат»: як бізнес підписав «рятівні» контракти на енергію у вересні, а в листопаді потрапив у фінансове рабство. Юридичний розтин афери

Коли у вересні 2025‑го компанії підписували контракти на імпорт електроенергії чи генерацію — з виглядом «страховки» проти зими — мало хто передбачав, що цей «золотий кіловат» обернеться кайданами. Тому що дорого не завжди означає безпечно. Контракти, укладені в паніці, стали юридичною пасткою для бізнесу, який у листопаді отримав рахунки, мільйонні витрати — і ніякої гарантії, що генерація чи імпорт запрацювали.

Механізм афери

1. Фіксація ціни «вигідно», але з коливаннями й штрафами. Бізнес підписує договір із тарифом, який виявляється «приховано» залежним від пікових цін чи валютного курсу. Через місяць‑два — ціна зростає, відступів немає, штрафи за недобір високі.

2. Посилання на генерацію або імпорт як спасіння, але без чітких умов виконання. Контракт на генерацію передбачає введення обладнання «до зими», але фактична дата запуску переноситься. Контракт на імпорт електроенергії вказує на постачання, але фізичне підключення чи передача не контролюється. При цьому бізнес уже зобов’язався в повному обсязі.

Ковенанти та зобов’язання, що активують дефолт Договори часто містять умову: «у випадку зупинки генерації > 5 днів — штраф, право постачальника анулювати знижки або припинити постачання». Це призводить до того, що бізнес — хоч виглядав стабільним — опиняється «в дефолті», навіть якщо платежі вчасно.

Приклад із цифрами

За даними дослідження ситуації з імпортом електроенергії для України, в 2024 році імпорт збільшився до 4,4 млн МВт·год — у 5,5 рази більше ніж попереднього року.

Тобто ринок контрактів на імпорт вже став великим. В умовах, коли бізнес підписував контракти «щоб мати запас», сталося:

• підключення затягнулося, а обсяг поставленої енергії менший за законтрактований;

• тарифи за імпорт чи генерацію виявилися дорожчими через валюту / пікові ціни;

бізнес отримав постачальника, але жодної можливості «вийти» з контракту без значних санкцій.

Юридичні точки ризику

• “Take‑or‑Pay” положення: бізнес зобов’язується сплатити навіть якщо не отримав обіцяного кіловата.

• Ціна, прив’язана до денного чи пікового ринку: контракт виглядає як фіксований тариф, але має формулу «+ 10 % від ринку у піку».

• Мінімальний обсяг закупівлі: договір зобов’язує купувати визначене число МВт·год, навіть якщо генерація не працює.

• Відсутність форс‑мажору: контракт не визнає перебої з енергопостачанням чи імпортом як форс‑мажор, тому немає звільнення від зобов’язань.

• Юрисдикція і арбітраж: переважно укладено за іншим правом, де бізнес має менше захисту.

Що робити бізнесу прямо зараз

• Проаналізуйте всі енергетичні контракти, підписані у вересні‑жовтні 2025 року, з акцентом на пункти “Take‑or‑Pay”, “Minimum off‑take”, “Price formula”.

• Вимагайте внесення уточнення: “поставка або зниження обсягу = компенсація або звільнення від зобов’язання”.

• Перегляньте можливість виходу з контракту без штрафів — наприклад, через “непостачання” чи “неринкову ціну”.

• Проведіть юридичний аудит контракту з міжнародним енергетичним юристом, який знає нюанси імпорту й генерації.

• Підготуйте альтернативну стратегію: власна генерація, закупівля резервної енергії, диверсифікація постачальників.

Висновок

Контракт на енергію у вересні обіцяв «рятування». У листопаді він став кайданами — «фінансовим рабством».

Якщо бізнес ще не перевірив свої документи — він ризикує стати не просто жертвою високих тарифів, а жертвою юридичної афери, в якій «золотий кіловат» перетворився на металеву кулю на шиї.