Як один пункт у кредитному договорі може коштувати бізнесу власності
Як банки через “енергетичні ковенанти” готують ворожі поглинання українських компаній.
Енергетичний дефолт: як один пункт у вашому кредитному договорі дозволяє банку “помножити на нуль” ваш бізнес і продати його конкурентам
На українському ринку енергетичний дефолт стає новою формою корпоративного рейдерства. Його суть проста: ви — фінансово стабільна компанія, маєте гроші на рахунках, але втратили доступ до електроенергії через форс-мажор чи аварію. І в цей момент ваш банк отримує формальну підставу визнати вас дефолтним позичальником, навіть якщо кредит обслуговується.
Новий вид дефолту — операційний
Банківські договори часто містять приховані умови — operational covenants. Їхня суть: підприємство зобов’язується підтримувати безперервність виробництва, фінансові потоки та виконання контрактів.
У мирний час ці пункти виглядають як стандартна вимога. Але у 2025 році, коли енергетичні перебої стали нормою, вони перетворилися на юридичну зброю.
Якщо завод простоює 10 днів через відключення — це технічно порушення ковенанту. Банк має право ініціювати дефолт, вимагати дострокове погашення або передати актив на реалізацію.
У листопаді 2024 року дві великі промислові групи на сході країни фактично втратили контроль над виробничими активами через саме такі положення. Один з кейсів — класичний приклад “енергетичного дефолту”: підприємство мало кошти для оплати кредиту, але не могло виконати операційні показники через перебої в енергопостачанні.
Як формується “альянс хижаків”
Банківські юристи у великих кредитних установах давно працюють синхронно з корпоративними консультантами. Коли банк бачить, що позичальник ослаблений — зупинене виробництво, збитки через енергетику — на горизонті з’являється “партнер”, готовий викупити борг.
Формально — це “реструктуризація”. Фактично — тихий продаж бізнесу конкуренту за залишковою ціною.
За даними National Business Forum, за останні два роки кількість корпоративних M&A через викуп кредитного боргу зросла на 47%. Понад половина цих угод відбувалася після “операційних дефолтів” — не через банкрутство, а через зупинку діяльності.
Де ховається пастка
“Event of Default — interruption of operations” Найнебезпечніше формулювання. Будь-яка зупинка виробництва понад 7–14 днів може бути підставою для дострокового стягнення боргу.
“Material adverse effect clause” Визначення, яке дозволяє банку самостійно вирішити, чи “суттєво” постраждав бізнес. Без суду.
“Cross-default clause” Якщо енергетичний дефолт активувався у дочірній компанії, банк може поширити його на весь холдинг.
“Assignment clause” Дає банку право передати кредит третій особі без згоди позичальника — тобто конкуренту, який готовий “допомогти”.
Як захиститися від “енергетичного дефолту”
Переглянути ковенанти у чинних договорах. Особливо ті, що пов’язані з операційною діяльністю.
Вимагати уточнення термінів — конкретизацію, що “interruption” не включає зупинку через форс-мажор чи енергетичні перебої.
Встановити “grace period” — період, протягом якого порушення не вважається дефолтом (мінімум 30 днів).
Використовувати додаткові угоди про незалежність дочірніх структур — щоб cross-default не зруйнував групу.
Аудит кредитного портфелю з точки зору енергетичних ризиків. Це нова, але вже критично важлива практика у корпоративному праві.
Стратегічна перспектива
У 2026 році більшість банківських кредитних договорів проходитиме реструктуризацію з урахуванням ризиків енергетичної безперервності. І той, хто не перевірить свої документи зараз, може прокинутися з новим власником свого бізнесу.
“Енергетичний дефолт” — це не фінансова катастрофа, це юридична.”
І саме в цьому полі починається нова війна — між юристами, банками та енергетикою.
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко вчора о 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко вчора о 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко вчора о 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 36685
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 25968
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 7113
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 3486
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2456
