Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу
Бізнес платить за "повітря": як шахраї заробляють мільйони на енергетичних фантомах
Енергія-привид: як український бізнес платить мільйони за “повітря” в контрактах на імпорт та генерацію. Топ-3 юридичні афери цієї зими
Кінець жовтня. Українські підприємства готуються до зими, рахують мегавати і резервують паливо. Контракти підписані, платежі зроблені, а в реальності — світло блимає, генератори стоять, а енергії немає.
Юристи вже називають це новим феноменом — “енергія-привид”. Бізнес платить за електрику, яка існує лише на папері. Це не випадковість і не технічна помилка — це структуровані юридичні афери, що використовують слабкість контролю в енергетичних угодах та прогалини у регуляції.
Афера №1. “віртуальний імпорт”
З початком 2025 року імпорт електроенергії з ЄС став основним способом стабілізації українського ринку. Але разом із реальними угодами з’явились віртуальні постачальники.
Механізм простий: трейдер декларує обсяг імпорту, підписує контракт з українським покупцем, отримує передоплату — і… продає ту ж енергію кільком іншим компаніям. На ринку це називають “енергетичним лонгом” — коли продавець оперує не кіловатами, а очікуванням, що енергія з’явиться.
У лютому 2025 року, за даними Ukrenergo, близько 7% імпорту електроенергії були “паперовими” операціями, які не підтверджувалися фізично. І саме ці контракти стали причиною зривів постачання для десятків заводів.
Юридичний ризик: відсутність вимоги до обов’язкової верифікації фактичного перетину енергії через ENTSO-E.
Як захиститись: у договорах на імпорт включати Proof-of-Delivery clause — пункт, який вимагає технічне підтвердження фактичного обсягу через сертифікованого оператора мережі.
Афера №2. “паливні дзеркала”
На ринку дизеля та газу розквітла інша схема. Постачальники пропонують бізнесу “енергопакети”: паливо + генератор + сервіс. Але паливо — не завжди паливо.
За словами аналітиків DiXi Group, щонайменше 15% палива, проданого за “комплексними контрактами” у 2024 році, виявилося розбавленим або фальсифікованим. У схемі беруть участь псевдоаутсорсингові компанії, що виступають “логістичними партнерами”.
Юридично вони підписують договір поставки пального без чіткої сертифікації походження — і все стає “чистим”. Коли ж обладнання ламається або генерація падає, довести факт підміни майже неможливо.
Юридичний ризик: відсутність у контракті обов’язкової лабораторної перевірки партії.
Як захиститись: додати Quality Certificate clause з незалежною експертизою перед прийманням палива.
Афера №3. “приватна генерація-привид”
Новий бізнес-тренд — купівля частки у “спільній генерації”. Компанії об’єднують ресурси, щоб побудувати власну міні-ТЕС або сонячну станцію. Проблема: у більшості випадків — генерації просто не існує.
В інвестиційних договорах зазначається об’єкт, який “перебуває на стадії монтажу”. Кошти збираються, юридична особа створюється, але жодного обладнання не встановлено. Коли ж інвестор вимагає документи, з’ясовується, що майно належить іншій структурі — або передане у заставу банку.
Юридичний ризик: підписання договорів з ТОВ без підтвердженого права власності на генераційний об’єкт.
Як захиститись: перед будь-яким інвестуванням вимагати Registry extract of ownership та акт вводу в експлуатацію від Держенергонагляду.
Економіка обману
У 2024 році, за підрахунками Energy Markets Observatory, український бізнес втратив понад 4,8 млрд грн через шахрайські схеми у сфері генерації та імпорту енергії. Ця цифра може зрости до 7 млрд грн у 2025 році, якщо ринок залишиться без юридичного фільтру.
І кожна з цих схем починалася однаково — з “вигідної пропозиції”, підкріпленої професійним договором.
Висновок
“Енергія-привид” — це не технічна, а юридична катастрофа, де головна зброя — контракт без перевірки.
Сьогодні кожен договір з постачальником — це потенційна бомба, закладена у фінансову систему бізнесу. І тільки юридична експертиза здатна перетворити її на броню.
Бо найстрашніший дефіцит цієї зими — не електроенергії, а довіри.
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко вчора о 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко вчора о 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко вчора о 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 36685
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 25968
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 7113
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 3486
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2456
