Енергетична криза створює ринок поглинань: хто виживе, а хто стане здобиччю
Український бізнес входить у новий сезон із жорстким енергетичним контекстом. За даними НКРЕКП, у 2024 році витрати промислових підприємств на енергоресурси зросли в середньому на 38%, а у низки секторів (металургія, логістика, АПК) — у півтора раза. У цій ситуації енергетика стає не просто статтею витрат, а фактором виживання.
І тут проявляється новий тренд: компанії з доступом до дешевої або власної енергії починають скуповувати слабших конкурентів, які не витримують цінового тиску. Це і є своєрідний «енергетичний дарвінізм».
Компанії, які інвестували у власну генерацію, сонячні чи біо-ТЕС, сьогодні мають нижчу собівартість продукції та стабільність постачання. Це дає їм ресурс для агресивного розширення.
Енерго-бідні втрачають позиції
Ті, хто залежить від ринку або не має стабільних контрактів на електроенергію та паливо, зіштовхуються з неконтрольованими витратами і стають вразливими для поглинання.
Зміна правил гри в ЄС (CBAM)
Вуглецевий податок на експорт стимулює компанії об’єднуватися для модернізації та спільного фінансування «зелених» проєктів. M&A стає способом уникнути банкрутства.
Три сценарії угод на 2025–2026 роки
Агресивне поглинання
Енерго-багаті корпорації скуповують активи за заниженою вартістю, використовуючи кризу як аргумент для зниження ціни.
Захисне злиття
Дві енерго-бідні компанії об’єднуються, щоб разом інвестувати у власні джерела енергії або розділити витрати на модернізацію.
Стратегічне партнерство з іноземними інвесторами
Міжнародні гравці готові заходити у вигідні активи, якщо бачать чітку юридичну модель угоди й гарантії повернення інвестицій.
Юридичні пастки, які потрібно врахувати
Оцінка активів
В умовах кризи традиційні методики не працюють: вартість компанії визначається не лише прибутком, а й наявністю доступу до стабільних енергоресурсів.
Антимонопольні обмеження
Злиття у стратегічних секторах (металургія, енергетика, АПК) потребують погодження АМКУ.
Структурування угоди
Правильно оформлений SPA (Share Purchase Agreement) має включати:
гарантії енергопостачання;
захист від регуляторних ризиків;
механізми вирішення спорів у міжнародному арбітражі.
Доступ до фінансування
Банки та міжнародні фонди охочіше кредитують угоди, якщо юридичний супровід демонструє прозору структуру та мінімізацію енергетичних ризиків.
Аналітика: цифри, що говорять самі за себе
За даними Deloitte, у 2024 році кількість M&A-угод в Україні зросла на 22%, попри кризу.
Більшість із них відбулися саме у секторах із високою енергоємністю.
Очікується, що у 2025–2026 роках частка «енергетично мотивованих» угод може сягнути 40% ринку M&A.
Висновок
Криза — це не лише виклик, а й шанс. Компанії, які сьогодні формують юридично грамотну стратегію M&A, завтра можуть стати лідерами ринку.
А ті, хто ігнорує реальність енергетичного дарвінізму, ризикують бути поглинутими.
