Ваш партнер гальмує угоду? 5 рішень, щоб пройти перевірку і нарешті отримати гроші
Юридичні інструменти, які допоможуть пройти Due Diligence і підписати угоду
Уявіть: перемовини тривають місяцями, документи узгоджено, партнери потиснули руки. Але угода зависає — іноземний інвестор або контрагент не переказує гроші. Причина — невдоволення результатами перевірки (Due Diligence) української компанії. Щось не так із документацією, корпоративною структурою, комплаєнсом або банальним звітом аудитора.
Це — одна з найпоширеніших причин зриву міжнародних угод. І часто вона не пов’язана з шахрайством чи злим наміром, а з браком системного підходу. Нижче — п’ять практичних юридичних рішень, які дозволяють пройти Due Diligence без болю та нервів.
1. Юридичний аудит до запиту інвестора: гра на випередження
У більшості випадків українські компанії реагують на запит Due Diligence, коли гроші вже на горизонті. Але саме цей підхід — причина ризику. Проведення попереднього юридичного аудиту дозволяє виявити проблеми задовго до моменту, коли вони почнуть гальмувати угоду.
На практиці: В одному з кейсів команда, яка регулярно супроводжує трансакції на рівні ЄС та США, виявила, що компанія має приховану боргову історію, про яку не здогадувався навіть власник. Оперативна реструктуризація врятувала угоду на понад $6 млн.
2. Реформатування структури власності
Проблема №1 у структурі українських компаній — непрозорість. Коли бенефіціари сховані за трьома шарами ТОВ, інвестор зупиняється. Інколи — назавжди.
Рішення — спрощення структури, включаючи створення holding vehicle (наприклад, у юрисдикціях, які прийнятні для контрагента), чистота документів, чітко оформлені протоколи, відсутність спорів щодо часток.
Рекомендація: Проведіть “репетицію” Due Diligence — наче ви самі свій іноземний інвестор. Юрист із досвідом міжнародних перевірок одразу вкаже на “червоні прапори”.
3. Фінансова та податкова “гігієна”
Жоден юридичний супровід не врятує угоду, якщо бухгалтерія — хаос. Іноземні контрагенти очікують на прозорі фінансові звіти, аудит, звірені податкові зобов’язання та зрозумілі договори з ключовими постачальниками.
У 2023 році 38% угод з іноземним капіталом в Україні зірвалися саме через негативні висновки фінансового Due Diligence (за даними UBA).
Порада: Залучіть фінансового консультанта у зв’язці з юристом. Така практика вже стала стандартом у професійних трансакціях, зокрема на ринку IT та виробництва.
4. Комплаєнс-політики: не формальність, а must-have
Політика KYC/AML, антикорупційні та екологічні вимоги стали обов’язковими в очах західних партнерів. Їхня відсутність або шаблонність = мінус у перевірці.
Рішення: Розробити власний набір внутрішніх політик і процедур. Це не лише підвищує шанси пройти Due Diligence, а й відкриває доступ до фінансування з фондів ЄС, USAID та EBRD.
5. Роль зовнішнього юриста — фасилітатора процесу
Іноземні партнери хочуть бачити з іншого боку не лише власника, а професійну команду, з якою можна говорити однією мовою. Юридичний супровід — це не просто перевірка паперів, а демонстрація зрілості компанії як партнера.
На прикладі: Одному з клієнтів вдалося підписати контракт із німецьким інвестором, хоча спочатку угода була поставлена на паузу через формальні недоліки в бенефіціарній структурі. Завдяки якісному юридичному “пакету”, угоду вдалося не лише зберегти, а й розширити її обсяг.
Підсумки: угода — це не підпис, а процес
Угода з іноземним партнером — це марафон, де Due Diligence — найскладніший етап. Пройти його можна лише тоді, коли компанія готова до нього ще до того, як партнер надішле запит.
Готовий юридичний пакет, перевірена структура, фінансова чистота та комплаєнс — не розкіш, а інструменти виживання і зростання.
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2686
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 881
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 550
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 288
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 81714
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
61417
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 34224
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10579
-
Матір Міндіча виявилася власницею трьох квартир у дорогих ЖК Києва
Бізнес 5152
