Практичний юридичний гайд для експортерів щодо впровадження вуглецевого механізму ЄС
З 1 жовтня 2023 року розпочався перехідний період впровадження одного з найбільш амбітних кліматичних інструментів Європейського Союзу — Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), або ж вуглецевого податку на кордоні. Вже з 2026 року CBAM стане обов’язковим для всіх імпортерів у ЄС, а отже — і для українських експортерів продукції вуглецеємних секторів.
Для українських компаній у галузі металургії, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію, водню це означає нову реальність — як економічну, так і юридичну. І ця реальність вимагає активної підготовки вже сьогодні, а не після офіційного старту механізму.
CBAM — це система, яка зобов’язує імпортерів вуглецеємної продукції до ЄС:
розкривати обсяг викидів СО₂, пов’язаних із виробництвом продукції;
купувати відповідну кількість CBAM-сертифікатів, вартість яких буде прив’язана до європейської ціни вуглецю (EU ETS);
подавати звітність відповідно до затвердженої Єврокомісією форми.
З 2023 по 2025 діє перехідний період — імпортери подають лише звіти, а з 1 січня 2026 року починається фінансова відповідальність.
Які українські сектори під найбільшим тиском
1. Металургія та залізна руда
Україна — один з найбільших постачальників сталевої продукції до ЄС. У 2022 році експорт чорних металів склав близько $4,3 млрд. При цьому сталеливарна галузь є однією з найбільш вуглецеємних — викиди сягають 2,3 т CO₂ на 1 т сталі.
2. Цемент
Найвуглецеємніше виробництво з усіх. В Україні — 10 основних заводів, з яких лише частина модернізована під сучасні стандарти.
3. Електроенергія
Хоча наразі експорт електроенергії до ЄС мінімальний, після інтеграції до ENTSO-E можливості зростатимуть — разом з вимогами щодо вуглецевого сліду.
Юридичні виклики: на що звернути увагу
1. Верифікація викидів
Відповідальність за точність даних покладається на імпортера. Але саме український виробник має надати належним чином перевірені звіти. Для цього потрібна:
технічна експертиза виробничого процесу;
акредитація верифікатора;
використання затверджених ЄК методик.
2. Контрактна відповідальність
Імпортери ЄС уже починають включати у контракти з українськими постачальниками положення щодо:
відшкодування штрафів, пов’язаних із помилками у CBAM-звітності;
умов припинення контракту у разі невиконання обов’язків щодо екологічної інформації;
перекладу фінансового тягаря CBAM-сертифікатів на постачальника.
Юристам необхідно перевірити всі положення на предмет правових ризиків, подвійного тлумачення та відповідності чинному законодавству України.
3. Перевірка відповідності українським нормам
CBAM — це європейська система, але її реалізація на практиці вимагає синхронізації з:
українськими правилами з охорони довкілля;
податковим законодавством (чи буде це визнано додатковою вартістю?);
можливими механізмами державної компенсації або перехідної підтримки.
Перспективи та аналітика
До 2030 року CBAM охоплюватиме до 60% промислового експорту України до ЄС.
За оцінками Bruegel, витрати українського експорту на CBAM до 2030 можуть сягати до €1,4 млрд на рік.
Уряд України готує власний внутрішній вуглецевий ринок (ETS), який у перспективі може бути зарахований ЄС як рівноцінний, що дозволить уникнути подвійного навантаження.
Практичні юридичні кроки для бізнесу
Проведіть аудит викидів — із залученням технічних фахівців і юристів з екологічного права.
Оновіть зовнішньоекономічні контракти з урахуванням нових положень щодо відповідальності.
Підготуйте корпоративну документацію: політики звітності, договори з верифікаторами, супровідні сертифікати.
Оцініть можливість створення СП або локального підрозділу в ЄС — для спрощення митного та податкового адміністрування.
Зверніться за правовою допомогою до команд, які спеціалізуються на супроводі експортних угод, торговельних спорів та регуляторного комплаєнсу.
CBAM — це не просто кліматична ініціатива ЄС, а новий податково-торговельний режим, який уже сьогодні трансформує умови доступу на європейський ринок. Вчасна юридична підготовка, коректне структурування контрактів і системна робота з ризиками — запорука збереження позицій українських експортерів у ЄС.
