CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі

Практичний юридичний гайд для експортерів щодо впровадження вуглецевого механізму ЄС

З 1 жовтня 2023 року розпочався перехідний період впровадження одного з найбільш амбітних кліматичних інструментів Європейського Союзу — Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), або ж вуглецевого податку на кордоні. Вже з 2026 року CBAM стане обов’язковим для всіх імпортерів у ЄС, а отже — і для українських експортерів продукції вуглецеємних секторів.

Для українських компаній у галузі металургії, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію, водню це означає нову реальність — як економічну, так і юридичну. І ця реальність вимагає активної підготовки вже сьогодні, а не після офіційного старту механізму.

Що таке CBAM і як це працює

CBAM — це система, яка зобов’язує імпортерів вуглецеємної продукції до ЄС:

• розкривати обсяг викидів СО₂, пов’язаних із виробництвом продукції;

• купувати відповідну кількість CBAM-сертифікатів, вартість яких буде прив’язана до європейської ціни вуглецю (EU ETS);

• подавати звітність відповідно до затвердженої Єврокомісією форми.

З 2023 по 2025 діє перехідний період — імпортери подають лише звіти, а з 1 січня 2026 року починається фінансова відповідальність.

Які українські сектори під найбільшим тиском

1. Металургія та залізна руда

Україна — один з найбільших постачальників сталевої продукції до ЄС. У 2022 році експорт чорних металів склав близько $4,3 млрд. При цьому сталеливарна галузь є однією з найбільш вуглецеємних — викиди сягають 2,3 т CO₂ на 1 т сталі.

2. Цемент

Найвуглецеємніше виробництво з усіх. В Україні — 10 основних заводів, з яких лише частина модернізована під сучасні стандарти.

3. Електроенергія

Хоча наразі експорт електроенергії до ЄС мінімальний, після інтеграції до ENTSO-E можливості зростатимуть — разом з вимогами щодо вуглецевого сліду.

Юридичні виклики: на що звернути увагу

1. Верифікація викидів

Відповідальність за точність даних покладається на імпортера. Але саме український виробник має надати належним чином перевірені звіти. Для цього потрібна:

• технічна експертиза виробничого процесу;

• акредитація верифікатора;

• використання затверджених ЄК методик.

2. Контрактна відповідальність

Імпортери ЄС уже починають включати у контракти з українськими постачальниками положення щодо:

• відшкодування штрафів, пов’язаних із помилками у CBAM-звітності;

• умов припинення контракту у разі невиконання обов’язків щодо екологічної інформації;

• перекладу фінансового тягаря CBAM-сертифікатів на постачальника.

Юристам необхідно перевірити всі положення на предмет правових ризиків, подвійного тлумачення та відповідності чинному законодавству України.

3. Перевірка відповідності українським нормам

CBAM — це європейська система, але її реалізація на практиці вимагає синхронізації з:

• українськими правилами з охорони довкілля;

• податковим законодавством (чи буде це визнано додатковою вартістю?);

можливими механізмами державної компенсації або перехідної підтримки.

Перспективи та аналітика

До 2030 року CBAM охоплюватиме до 60% промислового експорту України до ЄС.

За оцінками Bruegel, витрати українського експорту на CBAM до 2030 можуть сягати до €1,4 млрд на рік.

Уряд України готує власний внутрішній вуглецевий ринок (ETS), який у перспективі може бути зарахований ЄС як рівноцінний, що дозволить уникнути подвійного навантаження.

Практичні юридичні кроки для бізнесу

1. Проведіть аудит викидів — із залученням технічних фахівців і юристів з екологічного права.

2. Оновіть зовнішньоекономічні контракти з урахуванням нових положень щодо відповідальності.

3. Підготуйте корпоративну документацію: політики звітності, договори з верифікаторами, супровідні сертифікати.

4. Оцініть можливість створення СП або локального підрозділу в ЄС — для спрощення митного та податкового адміністрування.

5. Зверніться за правовою допомогою до команд, які спеціалізуються на супроводі експортних угод, торговельних спорів та регуляторного комплаєнсу.

CBAM — це не просто кліматична ініціатива ЄС, а новий податково-торговельний режим, який уже сьогодні трансформує умови доступу на європейський ринок. Вчасна юридична підготовка, коректне структурування контрактів і системна робота з ризиками — запорука збереження позицій українських експортерів у ЄС.