Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні

Як не платити ПДФО з прибутку КІКом: оптимізація та звітність іноземних холдингів

КІК, нерозподілений прибуток і ПДФО: головне у 2025 році

З 2022 року українські контролюючі особи іноземних компаній стикаються з новими податковими реаліями. Законодавство про контрольовані іноземні компанії (КІК) остаточно набрало чинності, і з того часу питання сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з нерозподіленого прибутку КІК стало актуальним як ніколи.

Ставка 18% ПДФО ( стандартна ставка) плюс 5% (з 2025 року) військового збору (разом 23%) може суттєво зменшити фактичний дохід бенефіціара. Проте не все так однозначно: у рамках чинного законодавства існують законні механізми, які дозволяють оптимізувати або відтермінувати податкове навантаження. (якщо, мова про отримані девіденди від іноземної компанії, громадянином України, тоді застосовується п.167.5 ПКУ - і ставка ПДФО складає 9%)

Який прибуток вважається оподатковуваним?

Закон зобов’язує подавати звітність по КІК, навіть якщо прибуток не розподіляється у вигляді дивідендів. Але сплата податків виникає лише за певних умов, наприклад, коли компанія отримала прибуток та не підпадає під звільнення, а її контрольована особа — резидент України.

І тут з’являється головне питання: чи завжди треба платити ПДФО з нерозподіленого прибутку? Ні, не завжди.

Юридичні тонкощі, які варто врахувати

Платник може не сплачувати ПДФО з нерозподіленого прибутку КІК, якщо виконує одну з умов:

• КІК зареєстрована в юрисдикції, з якою укладена конвенція про уникнення подвійного оподаткування, і її ефективна ставка податку не менша за 13%;

• КІК є публічною компанією;

• КІК фактично веде реальну економічну діяльність (Substance);

• Прибуток КІК становить менше 2 млн євро за звітний рік.

Практика показує, що вірно обраний підхід до структурування компанії на етапі планування дозволяє не лише уникнути ПДФО, а й не наражатись на штрафи за неподачу звітності.

Рекомендації для бізнесу: як оптимізувати законно

1. Структурування холдингів. Реєстрація КІК у юрисдикції з прийнятною ставкою оподаткування (наприклад, Швейцарія, Кіпр, Мальта) дозволяє уникати оподаткування в Україні.

2. Наявність substance. Офіс, штат, операції — усе це важливі маркери реальної діяльності, які знижують ризики.

3. Своєчасна звітність. Подати звіт КІК потрібно до 1 травня року, що настає за звітним. У 2025 році — звіт за 2024 рік.

4. Документування розрахунку прибутку. Варто підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами або відповідно до законодавства юрисдикції КІК.

5. Супровід фахівця. Податкові наслідки краще прогнозувати до настання податкового періоду.

Статистика та аналітика

За даними ДПС, станом на початок 2025 року лише близько 11% українських КІК подали звітність за 2023 рік. Це свідчить або про низьку поінформованість, або про свідоме уникнення обов’язків, що потенційно несе штрафи до 1 млн грн та донарахування податків. За оцінками ринку, близько 70% власників іноземних компаній можуть уникнути оподаткування за допомогою грамотно вибудуваної структури.

Що буде далі: перспективи і ризики

Очікується, що з 2025 року автоматичний обмін інформацією між країнами активізується. Україна планує повноцінно приєднатись до CRS (Common Reporting Standard), тож банки у Європі, Азії чи навіть на Близькому Сході будуть автоматично передавати інформацію до ДПС.

Це означає, що час “перехідного періоду” добігає кінця. Власникам КІК варто не зволікати і вже зараз звернутись до спеціалістів для перевірки структури та податкових ризиків.

Наостанок

Оптимізація податкового навантаження — не ухилення, а розумне податкове планування. Залишатись у правовому полі та не переплачувати державі — абсолютно реалістична стратегія. Особливо якщо ви працюєте з фахівцями, які розуміють нюанси міжнародного податкового права.