Що треба аби відродити українську енергоефективність
Продовжуючи серію блогів на теми, що стали актуальними на UkrFinForum18, сьогодні ми поговоримо про енергетику.
Продовжуючи серію блогів на теми, що стали актуальними на UkrFinForum18, сьогодні ми поговоримо про енергетику.
Енергетика – доволі болюча тема для України. Енергетичний потенціал України – це оповита мороком таємниця. Жарти жартами, але якщо ви напряму не дотичні з енергетичними питаннями, то доволі важко розібратися, чого Україна і досі енергетично залежна, хоча за чисельними показниками минулого року ми імпортували 19 % нафти та газоконденсату, 27 % вугілля, 33 % газу, 77 % нафтопродуктів та всі 100 % атомного палива.
Якщо ж відправляємо на експорт так багато енергетичних ресурсів, звідки ж тоді у нас проблеми з енергетикою? Вся справа в енергоефективності.
Енергоефективність – це розсудливе використання енергетичних запасів країни. Іншими словами, це використання меншої кількості енергії для підтримання того ж рівня енергетичного забезпечення будівель або технологічних процесів на виробництві.
Саме в цьому напрямку ми суттєво відстаємо, бо не навчились раціонально використовувати ті ресурси, що маємо.
Уявіть собі, що сьогодні, у 2018 році, в Україні енергоефективність знаходиться на рівні, що був у 1989 році у Польщі. Але зараз Польща (потенціал енергетичних ресурсів у якої в рази менший від українського) наздогнала і навіть обігнала Швецію у питанні енергоефективності.
Тобто ми бачимо проблему, але чогось не шукаємо шляхів її вирішення. Хоча це досить велика ніша для інвестування та досить великий потенціал для залучення коштів. Поєднання цього потенціалу із силою ринків капіталу є одним із найкращих способів забезпечити приплив інвестицій в Україну. Все що потрібно Україні, аби це зробити – створити передбачуваний регуляторний режим.
Але тут виникає проблема - реакція громадян та суспільства на жорстку регуляторну політику, яка у 99 % випадків потягне за собою зростання тарифів. А це зазвичай громадяни сприймають так, ніби хтось збирається збагатитися на цьому.
Для успішного проведення таких радикальних реформ влада повинна ретельно підходити до прозорості, підзвітності та законності, тому що резерв громадської довіри майже вичерпаний.
Але є ще два не вирішених питання, які суттєво впливають на енергетичну сферу в Україні. По-перше, Україна виробляє тільки дві третини енергоносіїв, які споживає. А могла б реально забезпечувати себе повністю. Звісно, досить багато підприємств знаходяться на непідконтрольній території. Але непокоїть і те, що навіть з тими, які знаходяться на підконтрольній Україні території, держава не працює і не розвиває.
І ще одне – 30-мільярдний борг споживачів за сплату електроенергії, які заборгували Енергоринку, а той, в свою чергу, – компаніям. А кому вже винні останні – вугільникам чи газовикам – ніхто не знає. І цей борг – 30 мільярдів гривень – «висить» над галуззю і всіма українцями.
Важливо, що ми усвідомлюємо і бачимо ці проблеми. І нам є, куди рухатись. Тож маємо всі шанси зробити так, аби реалізувати та відродити наш енергетичний потенціал.
До речі, є ще один напрямок – альтернативна енергетика. Це галузь, яка сьогодні подає досить великі надії та сподівання. Вона, між іншим, є дуже важливою для енергетичної незалежності України, оскільки використовує внутрішні джерела енергії, які не потребують так багато коштів (енергія сонця, вітру, води). Таким чином, саме така галузь енергетики має потенціал для покращення національного платіжного балансу та підвищення рівня зайнятості.
І знаєте, не треба розповідати та шукати зраду в тому, що сьогодні зелена енергія в Україні – це лише 2 % від загального виробництва енергії. Адже до 2035 року Україна планує збільшити цю частку до 25 %. І якщо буде бажання й інвестори, то впевнений, все в нас вдасться!
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) вчора о 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко вчора о 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський вчора о 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан вчора о 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов вчора о 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний вчора о 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 329
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 145
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 78
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 62
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 55
-
У Києві зникли з маршрутів майже всі "гуманітарні" автобуси
Бізнес 57982
-
Як повернути якісний сон: сім помилок, через які ви прокидаєтеся втомленими
Життя 14611
-
"Від автобусів до метро". В Україні з 1 січня почала діяти єдина форма квитка – деталі
Бізнес 13406
-
"Коли побачив своє вино в буфеті Royal Albert Hall, мені зірвало дах", – засновник "Колоніст"
Бізнес 13276
-
Екснардепа Демчака затримали в Німеччині
Фінанси 12460
