Закон 3091: екологічний контроль чи нові корупційні ризики?
Народні депутати пропонують надати додаткові повноваження Держекоінспекції, які можуть нести загрозу для територіальних громад та ризик для бізнесу.
Народні депутати пропонують розширити контролюючі функції Державної екологічної інспекції ціною повноважень територіальних громад та можливими утисками бізнесу. Чи справді від цього буде користь довкіллю?
15 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу та відправила на повторне перше читання законопроєкт № 3091 «Про державний екологічний контроль». Автрри законопроекту заявили з парламентської трибуни про намір створити новий державний орган, тобто нову Держекоінспекцію, відновити позапланові перевірки підприємств, підвищити зарплати екоінспекторам та підняти штрафи за недопуск їх до перевірок. Серед усіх озвучених переваг – розмита теза: «врегулюємо перевірки органів державної влади та місцевого самоврядування».
Документ взяли за основу попри те, що він викликав потужний спротив аграрного бізнесу. Проти його прийняття виступили також UBTA, Федерація металургів, Союз хіміків, асоціація виробників феросплавів та інші. Можливо, деякі підприємства, що входять в ці асоціації, мають зв’язки з олігархами, курс на боротьбу з якими взяла нинішня влада. Проте, українські політичні реалії демонструють, що спротив таким масштабним законодавчим змінам, що впливають на олігархічний бізнес, відбувається на іншому рівні. Тому коли в спротив включається ціла галузь промисловості, а не представники окремих груп за інтересами, то це вже не про олігархів, а про галузь та легальні інтереси бізнесу.
Тож якими будуть реальні наслідки ухвалення цього законопроєкту і чому він зустрів такий спротив?
Наразі Держекоінспекція контролює охорону довкілля. Натомість, Держрибагентство, Держгеонадра та Держгеокадастр — використання природних ресурсів. Відповідно, водних, надер та землі. Такий розподіл логічний, бо, наприклад, нецільове використання земель не обов’язково спричиняє шкоду для екології.
Проте законопроектом 3091 пропонують доповнити повноваження Держекоінспекції контролем «за виконанням екологічних вимог при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок». Тут варто нагадати, що екологічний контроль за охороною земель здійснюватиметься ще на етапі розробки комплексних планів просторового розвитку шляхом екологічної оцінки впливу на довкілля. Ці плани і є основою для визначення цільового призначення земель. Отже, немає жодної потреби повторного екологічного контролю для надання земель у власність чи користування.
Викликає питання також розмитість сфери такого екологічного контролю, яка позначена як «контроль при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок». Незрозуміло, який саме часовий проміжок або дії з надання земельних ділянок позначені словами «при наданні». Цілком очевидно, що такі положення можуть використовуватися для необґрунтованих контрольних перевірок і тягнуть за собою корупційні ризики.
Крім того, фактично не приховано покладання контролюючих функцій на Держекоінспекцію там, де взагалі відсутня екологічна складова і де екологи не є фахівцями. Це контроль за дотриманням строків повернення тимчасово зайнятих ділянок, контроль за дотриманням правил збереження межових знаків, за дотриманням порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва тощо. Все це питання земельних відносин, а не екології. Тобто, там, де обіцяли дерегуляцію функцій, по факту може бути дублювання та посилення повноважень різних держорганів. Очевидно, що певні потенційно корупційні повноваження Держгеокадастру, який зараз реформують, хтось захоче реанімувати в іншому органі влади й відродити штучну вертикаль впливу на землекористування.
Законопроєктом 3091 також звужують повноваження територіальних громад щодо контролю за використанням природних ресурсів. А в Закон України «Про землеустрій» пропонують додати статтю, яка надасть Держекоінспекції можливості додаткового контролю документації із землеустрою щодо врахування екологічної оцінки. Варто нагадати, що контроль землевпорядної документації здійснювала державна експертиза землевпорядної документації, яка була нещодавно ліквідована Законом. Замість цієї експертизи буде страхування цивільної відповідальності інженерів-землевпорядників за шкоду, завдану неякісним виконанням землевпорядних робіт. Це стосуватиметься і неврахування вимог законодавства про охорону довкілля. Це значно краще стимулює до відповідальності, ніж додаткові перевірки, які часто створюють сприятливий простір для корупції.
Держекоінспекції хочуть передати і більшість повноважень галузевих органів контролю за використанням земель, лісів, вод, надр, тваринного світу, які не мають екологічного характеру.
У спільному зверненні до Прем’єр-міністра загадані вище асоціації зазначають, що реалізація законопроєкту № 3091 призведе до зростання тиску на бізнес, підвищення корупційних ризиків, скорочення можливостей для захисту бізнесу та порушення балансу прав та обов’язків між бізнесом і контролюючим органом. Безумовно, така концентрація повноважень «в одних руках», на жаль, в нашій країні неухильно призведе до потенційного поширення корупції. І під красивими гаслами про переваги часто приховуються неспівмірно загрозливі недоліки.
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук вчора о 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь вчора о 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський вчора о 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук вчора о 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін вчора о 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 347
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 185
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 161
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 133
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 99
-
Китай підняв у повітря два серійні винищувачі-невидимки J-35A – відео та характеристики
Технології 21055
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 4858
-
США заявили, що продаватимуть венесуельську нафту "безстроково"
Бізнес 4151
-
Трамп вивів США з угоди, підписаної з Україною понад 30 років тому
Фінанси 2346
-
Bloomberg: Найбільший покупець венесуельської нафти почав розглядати дорожчу альтернативу
Бізнес 1976
