Кумівство в Монголії або як право на інформацію допомогло корупцію виявити?
Історія про злочину схему, що заважала розвитку малого та середнього бізнесу і як вдалось цю схему зламати.
“Непотизм” або іншими словами “кумівство” — це надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Непотизм у наданні державних позик позбавив багато підприємств Монголії їх шансів на розвиток та зростання. Доступ до публічної інформації допоміг розкрити схему та притягнути до відповідальності тих, хто цим займався.
Позики не для всіх
Компанія INAKIS допомагає вирішити екстремальні проблеми із забрудненням повітря в околицях столиці Монголії, Улан-Батора, спричинених спаленням гуми та шин. Компанія робить це, перетворюючи шини в гумові пластини та іграшки, використовуючи екологічно чисту технологію. Наразі вона може переробити 150 шин на годину, але якби у них були гроші на розширення роботи, власник каже, що вони могли б забезпечити усі вироби з гуми в Монголії, використовуючи вторинний матеріал. Однак корупція поки що заважала компанії наростити потужність. Його неодноразові заявки на позику Фонду розвитку малого та середнього бізнесу Монголії були безуспішними, тоді як багато політиків використовували фонд для власного збагачення.
Скандал із позиками
У листопаді 2018 року медіа-компанія IKON.MN повідомила, що 110 із 132 компаній, які отримали позику з низьким відсотком від Фонду, перебувають у власності політиків або їх родичів. Майже дві третини із 74 членів парламенту та три з 16 міністрів кабінету, в тому числі молодший брат прем'єр-міністра, використовували Фонд для фінансування своїх компаній. IKON.MN вдалося розкрити це порушення завдяки оновленому закону про право на інформацію. Закон вимагає від державних органів, включаючи фонди, робити всю інформацію прозорою. Він також вимагає від усіх компаній публічно розкривати своїх власників та фінансових зацікавлених сторін. Це дозволило медіа-компанії з'ясувати, які компанії отримували позики, за якими процентними ставками, і хто ними володіє.
Ланцюгова реакція
Скандал із позиками спричинив політичну ланцюгову реакцію. Монгольська національна торгово-промислова палата оголосила, що її 3 500 членів не будуть сплачувати податок, поки позики не будуть погашені. Винні політики притягувались до відповідальності, а громадський нагляд за державними фінансами був посилений. Було вжито заходів контролю, щоб зробити управління фондами більш прозорим та підзвітним, деякі рахунки навіть були закриті. Парламент також намагався скинути уряд прем'єр-міністра, але він пережив оголошення недовіри.
Право на інформацію
Депутати парламенту розділилися на тих, хто отримав позики з Фонду та тих, хто цього не зробив. Щонайменше п'ять чиновників, причетних до скандалу, подали у відставку. Після цього скандалу монгольська діяльність уряду перебуває під більш пильним контролем, ніж будь-коли. Ще два фонди були досліджені на початку 2019 року. Після виявлення потенційного конфлікту інтересів вони були об'єднані з Фондом розвитку малого та середнього бізнесу Монголії в єдиний фонд, який чиновники реформували, щоб зробити більш прозорим.
“Ми не прощаємо!”
Багато звичайних монголів також чинять тиск на свій уряд. Громадяни використовують соціальні медіа та протести, щоб вимагати від уряду справедливість та підзвітність. Серед них багато молодих людей. Одна група студентів університету створила власну медіа-компанію для інформування та заохочення молодих монголів займатися політикою. Їх кампанія, відома як “Ми не прощаємо”, принесла їм молодіжну премію протидії корупції Transparency International Mongolia у 2018 році. Уряд продовжує повільно реагувати на їхні вимоги, але люди Монголії просуваються вперед, підтримуючи закон про право на інформацію.
Публікація є випискою із статті від Transparency International, “REAL LIVES, REAL STORIES: THE POWER OF INFORMATION IN ASIA PACIFIC”.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25486
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7888
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4158