Українські девелопери ринку нерухомості, рік 2022. Частина 2/5

Продовження серії публікацій про типи вітчизняні девелоперські компанії.

У цій частині про девелоперів типу №2 із п’яти наявних на українському ринку нерухомості..

ІІ. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-МАРКЕТИНГОВІ ДЕВЕЛОПЕРИ.

Цей тип девелоперів почав формуватися на початку 00-х років. Їхніми основними джерелами натхнення були тогочасні закордонні проекти ринку нерухомості. Після радянського періоду будівництва сірих однотипних, переважно панельних, проектів, ринок нерухомості жадав чогось світлого, високого, комфортного та красивого. За десятиліття розвитку ринку до кризи 2008 року кількість девелоперів типу №2 зросла з одиниць до десятків. Зовнішні сприятливі умови економіки та зростання купівельної спроможності населення надали трамплін для розвитку всіх без виключення типів девелоперів.

Основною перевагою девелоперів типу №2 було та є досконале знання потреб споживчого ринку. Постійний пошук нових форм, нових матеріалів, нових рішень просторових і конструктивних рішень. Рішення по розподілу вхідних груп до пасажирських та вантажних ліфтів і сьогодні, через 20 років після того як було втілено у проект, викликає повагу до цієї креативної думки.

Звичайно ж більшість рішень були підглянуті у закордонних проектів. Просторі холи, збільшена кількість ліфтів, закрита прибудинкова територія, відкритий простір внутрішнього планування, облаштовані місця для збирання побутового сміття та багато іншого втілювали саме інтелектуально-маркетингові девелоперські компанії.

Намагаючись надати своїм об’єктам зовнішнього привабливого вигляду і при цьому максимально збільшити поверховість новобудов, було втілено т.з. експериментальне будівництво. На жаль, часто це робилося зневажаючи правила пожежної безпеки.

Створення додаткових переваг проживання у створюваних об’єктах, таких консьєрж сервіс, технічна охорона з відеонаглядом, підземні парковки у достатній кількості, дахи, придатні до експлуатації та ін якісно відрізняли проекти девелоперів типу №2 від стриманих проектів радянського класицизму професійно-ресурсних девелоперів типу №1.

Дотримання ДБН та СНіПів при будівництві модних проектів були на межі фолу. Саме цей тип девелоперів сприяв розвитку корупції у держаних дозвільних та контролюючих органах, з наслідками чого ми і сьогодні ще боремося.  

Девелопери типу №2 всі ці близько двадцяти років постійно конкурували не лише між собою, а й між своїми ж закінченими та новими проектами. Залучення міжнародних відомих архітекторів та концептологів до створення українських проектів стали буденною справою.

Саме інтелектуально-маркетингові девелопери надавали важливого значення маркетинговим та pr стратегіям як на етапі створення проектів, так і у просеці їх реалізації. На ринку став відбуватися продаж не квадратних метрів, а стилю життя. Безпека та комфорт проживання, загорнуті у красиві розповіді про майбутні щасливі роки мешкання у брендованих житлових комплексах підіймали ціну квадратного метра на 20-30%, іноді до 50% по відношенню до технічних аналогів, які не мали власних легендарних стильових обгорток. Часто емоційна складова якогось із ЖК впливала настільки на потенційних покупців, що вони купували собі житло переплачуючи і при цьому залишалися задоволеними від своїх інвестицій. Саме девелопери типу №2 завжди могли собі дозволити грати у найвищому ціновому сегменті посеред однотипних за локацією і якістю проектах.

Споживачі, відвідавши офіси продажу таких девелоперів, отримували емоційний заряд та сплеск адреналіну, адже сучасні яскраві інструменти продажу, такі як макети, плакати, поліграфічні матеріали, електронні засоби візуалізації і моделювання, а останнім часом і 3D віртуальний світ нікого не залишав байдужим та спокушав до покупок.

Як правило керівниками таких компаній здебільшого є вихідці з бізнес середовища, часто маючи досвід управління компаніями у інших галузях. ТОП менеджери таких девелоперів безпосередньо тримають руку на пульсі маркетингових стратегій та вимагають від своїх підлеглих нововведень і оптимізації процесів на всіх рівнях.

Інтелектуально-маркетингові девелоперські компанії ринку нерухомості були достатньо залежні від коливань та потрясінь ринку, адже вони завжди намагалися охопити якомога більшу частку ринку і іноді це відбувалося на межі мінімальних доходів у конкретний вимір часу. Криза 2008 року багатьох підкосила, хтось продав свої проекті більш господарським конкурентам, хтось залучив інвесторів і втратив якусь частку свого бізнесу, факти банкрутства теж були присутні.

Очікування.

У післявоєнний період девелопери типу №2 одні з перших почнуть підлаштовуватися під нові умови життя. Там де технічно можливо, вони скорегують свої проекти. Додана вартість квадратних метрів через маркетингову складову дасть можливість (звичайно, якщо комерційний сектор компанії збагне та втілить) ефективно грати у акції зі знижок та створювати інформаційні приводи для pr як житлових комплексів так і для девелопера. Той хто зможе переконати покупця у своїх надійності і майже кристально чистій репутації, отримає конкурентку перевагу на ринку.

Інтелектуально-маркетингові девелоперські компанії ринку нерухомості були, є та будуть динамічними, новаторськими та провідниками нових рішень і технологій на ринку нерухомості.

Далі буде.