Реалізація власних інтересів в правовому полі без політики

Реалізація Україною потенціалу угод в рамках СОТ щодо захисту вітчизняного товаровиробника наражається на постійне невдоволення збоку РФ, представники якої усіляко намагаються звести увесь процес до політики, забуваючи про економічну сутність спору – надмі

З 3 січня2016 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівліМінекономрозвитку України вирішила ввести компенсаційні мита на вироблені в РФавтомобілі в розмірі 10,41% – 17,66% терміном на 5 років. Комісія обґрунтовуєрішення про введення мит тим, що уряд РФ надавав своїм виробникам автомобілівсубсидії на підставі держпрограм підвищення конкурентоспроможності. В період з2011 р. до першого півріччя 2014 р. ціна імпортованих з РФ автомобілів буланижчою, ніж їх собівартість виробництва автомобілів в Україні і, відповідно,ціна їх продажу на внутрішньому ринку.Виходячи з повідомлення міжвідомчої комісії, розміркомпенсаційних мит відповідає розміру надання російським виробникам державнихсубсидій.

В своючергу, російські експерти прокоментували цей захід як черговий політичний крок,не підтверджений жодними економічними розрахунками. Однак, треба запевнити,таке рішення зовсім не має під собою політичного контексту, а приймаєтьсявиключно у відповідності з міжнародними нормами СОТ у разі встановленнянаявності фактів надання державної допомоги як окремому товаровиробнику, так івсій галузі в цілому. Подібне субсидування урядом РФ належить до субсидій, щодають підставу для вжиття заходів відповідно до норм СОТ.

Антисубсидиційне розслідування у відношенні імпортулегкових автомобілів з РФ, Україна почала у вересні 2014 року. Його ініціаторомстала Асоціації автовиробників України (ААУ) «Укравтопром», куди входитьЗапорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ), який в даний час призупиниввиробництво, «Богдан Моторс» (м. Черкаси). У скарзі стверджувалося, щоросійські заводи користуються державними пільгами (субсидії на розробкунауково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, компенсація витрат навиплату відсотків по кредитах, знижок за програмами стимулювання попиту на автомобіліі т.д.).

Нормативне обґрунтування представлено Угодою про субсидіїта компенсаційні заходи. Зокрема, ст. 5 визначає, що жоден з Членів СОТ не можешляхом використання будь-якої субсидії, спричиняти несприятливі наслідки дляінтересів іншого Члена, тобто завдавати істотної шкоди інтересам інших ЧленівСОТ.

Ст. 6 тієї ж Угоди до істотної шкоди як раз відноситьвипадок, коли наслідком надання субсидії є значне заниження ціни товару, наякий надається субсидія, у порівнянні з ціною аналогічного товару іншого Членана тому ж ринку, або ж стримування цін, падіння цін чи втрати обсягів продажуна тому ж ринку.

На національному рівні механізм захисту національноготоваровиробника від субсидованого імпорту з інших країн регламентовано Законом України “Про захистнаціонального товаровиробника від субсидованого імпорту”, де чорним по білому написано,що компенсаційні заходи можутьзастосовуватися  щодо субсидованогоімпорту в Україну з  метою  усунення наслідків субсидії,  щобезпосередньо або опосередковано  надаєтьсядля виробництва, переробки, транспортування або експорту  товару, ввезення  якого на митну територіюУкраїни заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. Авітчизняний Закон розроблено відповідно до норм та правил СОТ.

Підсумовуючи скажемо, що шанси на заявлене РФ оспорюваннявведення компенсаційного мита на автомобілі шляхом направлення до Генеральної Ради СОТ (Dispute Settlement Body) відповідного звернення та врамках сформованої у майбутньому комісії з розгляду даного спору, майженульові. Тож реально скасувати мито можна буде і у двосторонньому переговорномупорядку між сторонами у разі припинення субсидування РФ автомобілебудівноїпромисловості у зв’язку із зменшенням наявних ресурсів у Держбюджеті РФ тапоглибленням економічно кризи в країні.