Куля поцілувала в губу...

Хто він - головний медик батальйону "Айдар"?

   У минулі вихідні до мене в село зненацьказавітав молодий київський хірург Роман Горобець. Із його покійним батьком МиколоюМиколайовичем ми були щирими друзями і колись у малолітстві разом пасли корів. Апрізвища в нас однакові тому, що в нашому селі Джурин на Вінниччині Горобців надзвичайно багато.Навіть далекі родичі ми. Так батьки говорили.

Справився я у Романа, як справи у старшогобрата – Руслана.

-У Руслана  все добре, - каже він. - Зараз на сході, воює…Ось днями вийшов Указ Президента України про нагородження його орденом Богдана Хмельницького. Дивіться… - Показує фотодокумент на моніторі сучасного телефону.

Ще розповівмолодий лікар, що брат нещодавно побував у Києві, оскільки отримав легкепоранення: куля калібру 7,62 легенько чиркнула по губах, немовби поцілувала. Все на щастя обійшлося лишеподряпиною: колеги-хірурги постаралися, аби з часом не лишилося й сліду. Невстигла рана зажити, Руслан Миколайович Горобець знову повернувся у стрій. АджеРуслан - начальник медичної частини батальйону "Айдар". А там без нього не можнані секунди. Від його присутності залежить життя людей… Справжній медБог бойового підрозділу... 

-Він же ж у вас,здається, кандидат медичних наук? – уточняю.

-Так, вінвідомий у Києві хірург, кандидат наук. Але насамперед патріот. Незважаючи нате, що працював у медичній клініці МВС, взяв відпустку і практично всю зимупровів на Майдані. Багатьох людей врятував, здійснюючи операції замало не підкулями. А почалися події в Донбасі, наполіг на мобілізації. З майданівцямизаписався в батальйон "Айдар".

Важлива деталь.Мати Руслана – Наталя Іванівна Горобець – кандидат медичних наук, викладач Київськогомедичного університету імені О. Богомольця. І дружина Руслана Миколайовича Наталя такожкандидат медичних наук, і також науковець цього ж університету. Дружина брата РоманаАнастасія – теж кандидат наук, і викладач того ж таки університету імені О.Богомольця. Так що у сім’ї моїх родичів і колишніх односельчанп’ятеро медиків, четверо з них кандидати наук, троє - науковціпровідного столичного медичного вишу. А свіжоспечений кавалер ордена Богдана Хмельницького Руслан Миколайович Горобець – начальник медичної частини батальйону "Айдар", справжній герой.

Так щорозповіді московітів про якусь там хунту, карателів – суще невігластво.Відстоювати територіальну цілісність держави пішли справжні патріоти. Здостойних сімей.

Батько братівГоробців – Микола Миколайович був легендарною особистістю. Близько двохдесятків років залишався беззмінним чемпіоном МВС із усіх видів боротьби –самбо, рукопашного бою, бою без правил і інших. Був навдивовижу спритним, міцним іловким чоловіком. Колись я йому якось кажу, як ти, мовляв, розбираєшся в запалібою, щоб у самбо, приміром, не перейти до айкідо, і навпаки, себто, правила непорушити. Він у відповідь сміється і каже:

-Які там правила,Сашко…  Мені б головне до рук суперникаприхопити. А далі я вже його живим не вищу. Неодмінно буде проситися…

Таким удався йРуслан. Високий, стрункий, коренастий, ще й світлочубий. Красень на всю війну!

Пишу ці рядки насампереддля своїх колег журналістів. Вам, друзі, справедливо закидають, що на шпальтахгазет, на Інтернет сайтах, ні в передачах радіо й телебачення немає живих,колоритних розповідей про тих, хто захищає Вітчизну. Ось вам адреса длярозповіді про справжнього бійця за незалежну, європейську Україну. Руслан толковий,цікавий співбесідник. А кому потрібна моя допомога в налагодженні контакту –пишіть, дзвоніть. Посприяю.

Сам би написав проРуслана, знаю його з дитинства, але все таки родич, незручно…