Як зробити наше місто безпечнішим?

місто не готове протидіяти техногенним загрозам, а «компетентні» органи не здатні забезпечити захист громадського порядку

Як часто Ви задавали собіпитання чому всі ми, кияни, позбавлені можливості комфортно, а головне,безпечно жити у своєму місті? Київ не лише найбільше місто в країні. Цестолиця, в якій зосереджена значна частина економічного потенціалу держави, атакож все політичне життя. Тут працює багато промислових підприємств тарозташовані державні установи.

Саме тому Київ єпотенційною мішенню №1 для військової агресії та знаходиться в зоні ризику якмісце потенційних екологічних і техногенних катастроф.

Останні події показали,що місто не готове протидіяти техногенним загрозам, а «компетентні» органи нездатні (або не хочуть) забезпечити захист громадського порядку на вулицях Києвата ще й самі вчиняють провокації під час масових заходів.

Більше того, країнапівтора роки перебуває фактично у стані війни, а Київ досі не має чітконалагодженої ефективної системи цивільної оборони. Столична влада незабезпечила ні інструктаж населення на випадок військового нападу на місто, нівжила заходів технічного характеру з метою захисту киян.

Зараз місто потерпає відїдкого смогу, а столична влада на чолі з Віталієм Кличком лиш розводить руками,мовляв, поливаються дороги. Оце, власне, і все, що в КМДА змогли зробити дляпорятунку містян, якщо не рахувати пояснень щодо того, що робити абизахиститися. Деякі мешканці міста, які відвідують депутатську приймальню,скаржаться, що ті пояснення або складені незрозуміло, або не приносять ніякоїкористі.

Ще один «подвиг»нинішньої влади – це сховища для мешканців міста, обладнані як небуть. Про їхфункціональну готовність говорити не доводиться.

Все це виглядає дужесумно, адже заходи щодо удосконаленнясистеми цивільної оборони міста – це один із першочергових заходів, якімала вжити нова столична влада. Проте, вона того не зробила.   

Власне, цивільний захистна те й цивільний, що передбачає усунення загроз для мирного населення. Навипадок можливих бомбардувань, або, наприклад, ускладнення ситуації зі смогом,місто має сильно обмежені можливості для забезпечення людей укриттям,спеціальними засобами чи для проведення евакуаційних заходів.

Свого часу Постійнакомісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку розглядалапитання створення у Києві паливного резерву для боротьби з техногеннимикатастрофами і евакуації населення.

На мій депутатський запитщодо заходів, які вживає столична влада в галузі цивільної оборони (в томучислі, навчання мешканців) від Кличка надійшла суха відписка. На завершення,там було запевнення, що все робиться і все прекрасно. Проте, це обман. Чисамообман. Судіть самі. На ділі ситуація незадовільна і потрібно вжити низкузаходів, які Кличко та його команда здійснювати не поспішають.

Серед іншого необхідностворити в місті потужний резерв паливно-мастильних матеріалів. При цьому, потрібнозабезпечити належний контроль і облік, аби запобігти розкраданню. Врозпорядженні міста має бути достатня кількість спеціальної техніки дляевакуації населення та боротьби із стихією й техногенними катастрофами.

Більше того, потрібно створити резерв продовольства іпитної води. Останнє дуже важливо, особливо, враховуючи загальний стан ізводою в столиці.

Крім того, дуже важливийаспект для забезпечення життєдіяльності киян, які можуть опинитися у блокадісховищ своїх будинків – електрика. В кожному будинку потрібно забезпечитинаявність розеток, живлення в яких буде надходити не від системи самогобудинку, а з-зовні. Таким чином, якщо той чи інший будинок залишиться безелектрики, це не означатиме повне відключення його від мережі електропостачання.

Взагалі, це питаннякомплексних заходів. Це розробка та ухвалення нових цільових програм, їхфінансування і належного виконання. Необхідно добиватися також змін назаконодавчому рівні, адже це проблема не лише Києва, а й всіх українських міст.Особливо це стосується тих, які розташована в безпосередній близькості до зонивійськового конфлікту. 

Це лише дещиця з того, щопотрібно зробити. Найбільш елементарні речі, які не потребують значнихорганізаційних заходів. Ще є питання логістики, алгоритму дій в разі виникненнянадзвичайних ситуацій, взаємодії різних структур. Всі добре пам’ятають сніговий колапс 2013 року, колимісто було фактично паралізоване і опинилося на грані гуманітарної катастрофи?Так ось це був дуже яскравий приклад того, як міська влада готова зустрітибіду. Тут і організація і рівень відпрацювання алгоритму дій і робота знаселенням і забезпечення продовольством і порятунок окремих людей або їх груп…

З сумом доводитьсяконстатувати, що рівень готовності міста з того часу не змінився. А це ще мовайде про природні або техногенні катаклізми. А що ж на випадок воєнних дій?Навіть думати не хочеться.