Моніторинг фінансового законодавства (18 – 24 вересня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо зменшення тиску контролюючих органів на платників податків
На розгляд Верховної Ради України 23 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо зменшення тиску контролюючих органів на платників податків» (№ 4065-1).
Мета: усунення ряду дискреційних та корупційних норм в податковому законодавстві, відновлення окремих положень, що дозволить платникам податків повною мірою реалізовувати свої права, а також скасування ряду положень, які збільшують тиск контролюючих органів на платників податків та повинні набирати чинності з 1 січня 2021 року.
Законопроектом 4065-1 пропонується:
- скасування оцінки операцій з нерезидентами на предмет чи є в них економічний ефект (ділова мета) з одночасним виключенням норми, за якою фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому пропонується зберегти застосування концепції ділової мети виключно в межах статті 39 Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення;
- скасування інституту вини при порушенні платниками податків податкового законодавства, визначення «винні діяння» і «діяння, вчинені умисно», встановлення контролюючими органами вини особи, які набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- скасування корупційного механізму дослідження питання наявності або відсутності обставин наявності вини платника податків в порушенні податкового законодавства, які буде встановлювати спеціальна комісія контролюючого органу з питань розгляду заперечень платників податків;
- скасування норми щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в залежності від встановлення контролюючими органами вини платника податків (винні діяння/діяння, вчинені умисно);
- виключення ряду норм щодо посилення фінансової відповідальності платників податків;
- виключення положень щодо розширення застосування пені на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки;
- скасування можливості внесення змін до річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок;
- відновлення загального строку давності (до 3 років), в межах якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору;
- відновлення права платників податків не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суми штрафів та пені, нараховані контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;
- відновлення норми щодо зупинення проведення планової та позапланової перевірки лише для великих платників податків (Закон № 466 надав право контролюючим органам зупиняти проведення перевірок всіх платників податків);
- запровадження захисту платника податків від відповідальності при неможливості вчасного відновлення втрачених чи пошкоджених документів у разі незалежних від платника податків обставин;
- відновлення скорочених строків надання платникам податків індивідуальних податкових консультацій (з 40 днів до 35 днів);
- відновлення права фізичних осіб-підприємців відображати у витратах поточного періоду витрати на проведення реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів.
Законопроект щодо об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації
На розгляд Верховної Ради України 22 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (№ 4020-3).
Мета: посилення контролю держави за збереженням і використанням майна акціонерних товариств, казенних та державних підприємств, установ і організацій, що не підлягають приватизації.
Законопроектом 4020-3 пропонується затвердити переліки об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема:
- перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації – 9 об'єктів;
- перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, державних унітарних та казенних підприємств, що не підлягають приватизації – 101 об'єкт.
Об'єкти включалися до переліків за такою процедурою:
1) відповідно до критеріїв щодо заборони приватизації, встановлених статтею 4 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна»;
2) з урахуванням пропозицій суб'єктів управління об'єктами державної власності, що надавалися в рамках групування державних підприємств за переліками відповідно до стратегічного бачення поводження з ними, тобто, до переліку включалися ті об'єкти, що в силу цього документу планово передбачалося залишити у державній власності.
Таким чином, до зазначених переліків включені об’єкти, функції яких не можуть у повній мірі виконуватись суб’єктами господарювання недержавного сектору:
⁃ підприємства, що забезпечують енергетичну незалежність та обороноздатність держави;
⁃ є природними монополіями;
⁃ діяльність яких має критично важливе значення для суспільства.
Крім того, законопроектом передбачається, що у разі прийняття рішення про зменшення у встановленому законодавством порядку частки корпоративних прав, що належать державі у статутному капіталі акціонерних товариств, зазначених у додатку до Закону, а також про перетворення державних унітарних підприємств, зазначених у цьому додатку, в акціонерні товариства, частка корпоративних прав, що належать державі у статутному капіталі таких товариств, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації.
Також законопроектом передбачається викласти у новій редакції пункт 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Законопроект щодо запобігання корупції
На розгляд Верховної Ради України 21 вересня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо уточнення окремих положень)» (№ 4137).
Мета: підвищення прозорості діяльності юридичних осіб публічного права, органів управління господарських товариств, у тому числі акціонерних, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі, а також забезпечення однакового застосування Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції.
Законопроектом № 4137 пропонується уточнити повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання роз’яснень з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, застосування інших положень антикорупційного законодавства. Зокрема, запропоновано визначити такі повноваження лише щодо надання індивідуальних роз’яснень за зверненнями суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Також пропонується встановити, що дія Закону України «Про запобігання корупції» поширюватиметься й на осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади керівників, заступників керівників юридичних осіб публічного права, та осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади членів виконавчого органу чи входять до складу наглядової ради акціонерного товариства (крім державного банку), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі. При цьому дія вимог фінансового контролю не буде поширюватися на іноземців-нерезидентів, які постійно або тимчасово обіймають посади членів виконавчого органу (крім осіб, які здійснюють повноваження одноосібного колегіального органу) чи входять до складу наглядової ради акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі.
У законопроекті, з урахуванням недопустимості зворотної дії законів у часі, окремо передбачено особливості декларування для осіб, яких буде віднесено до суб’єктів декларування у зв’язку з внесенням змін Закону України «Про запобігання корупції». Встановлюються чіткі правила подання ними щорічної декларації та декларації перед звільненням.
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 136
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 124
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 116
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 67
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 62
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 49798
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 30647
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 12344
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 12274
-
Ілон Маск став першою людиною в історії, чий статок перевищив $500 млрд
Фінанси 8427