Моніторинг фінансового законодавства (17-23 липня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо операцій з надання фізичними особами нерухомості в оренду
На розгляд Верховної Ради України 22 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України» (№ 3928).
Мета: виведення з тіні операцій з надання фізичними особами нерухомості в оренду, що сприятиме зменшенню податкового навантаження на доходи фізичних осіб в умовах фінансово-економічної кризи викликаної пандемією COVID-19 та забезпечить наповнення бюджету.
Законопроектом № 3928 пропонується внести зміни до підпункту 170.1.4. пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України та визначити, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Законопроект щодо підвищення фінансової спроможності територіальних громад
На розгляд Верховної Ради України 22 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо підвищення фінансової спроможності територіальних громад» (№ 3920).
Мета: продовження реалізації бюджетної децентралізації та надання органам місцевого самоврядування фіскальних інструментів для нарощування власних ресурсів, досягнення збалансування доходів та видатків місцевих бюджетів у коротко- та середньостроковій перспективі, зменшення залежності органів місцевого самоврядування від центральної влади у фінансовій сфері та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку територіальних громад – у довгостроковій перспективі.
Законопроектом № 3920 передбачається зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо:
- розподілу коштів екологічного податку між бюджетами;
- збереження в кінці року невикористаних залишків коштів капітальних трансфертів із загального фонду та субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках загального та спеціального фондів місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
Законопроект щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями
На розгляд Верховної Ради України 17 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями» (№ 3761-1).
Мета: стимулювання залучення в економіку України інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості України, зростання конкурентоспроможності економіки України через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів шляхом встановлення особливостей їх оподаткування, а також сприяння створенню нових робочих місць.
Законопроектом № 3761-1 передбачено:
1) вивільнення 30 відсотків сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються із заробітної плати працівників, найнятих в рамках реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями, та спрямування їх виключно для створення нових робочих місць на умовах, визначених спеціальним інвестиційним договором;
2) звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України деяких товарів у митному режимі імпорту;
3) звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом п'яти послідовних років (але не більше строку дії спеціального інвестиційного договору), починаючи з першого числа місяця календарного кварталу, який визначено платником податку, але не раніше дати введення в експлуатацію побудованого чи реконструйованого об'єкта. При цьому, загальна сума вивільнених від оподаткування коштів не може перевищувати сукупного обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту;
4) право органів місцевого самоврядування встановлювати ставки земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності у меншому розмірі або звільняти від сплати земельного податку.
НБУ залишив облікову ставку на рівні 6 % річних
Рішенням Правління НБУ від 22 липня 2020 року № 488-рш «Про розмір облікової ставки» облікову ставку збережено на рівні 6 %.
Мета: стримання зростання цін в умовах відновлення економіки в 2021-2022 роках, зниження вартості кредитів.
Прийняттю такого рішення сприяла низка зовнішніх та внутрішніх факторів, зокрема:
- Інфляція продовжує поступово прискорюватися, хоча й перебуває нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п.;
- Подорожчання окремих сирих продуктів харчування через несприятливі погодні умови;
- Погіршення інфляційних очікувань бізнесу та населення;
- Слабкий внутрішній попит;
- Сприятлива ситуація на валютному ринку та відносно низькі ціни на енергоресурси.
Як запевняють в НБУ, у другому півріччі 2020 року інфляція дещо прискориться (до 4,7% на кінець року). По-перше, це зумовлюватиметься м’якою монетарною та фіскальною політикою, які послаблять негативні ефекти COVID-19 та підтримають споживчий попит і ділову активність. По-друге, на цінах відобразиться подорожчання енергоносіїв, а також гірший врожай фруктів. Протягом 2021-2022 року інфляція продовжить перебувати в межах цільового діапазону.
Головним ризиком залишається триваліший термін пандемії коронавірусу та потенційне повернення до жорсткіших карантинних заходів, необхідних для її подолання як в Україні, так і в світі. Крім того, актуальними ризиками залишаються також:
- негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
- ескалація військового конфлікту на сході країни;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму в світі.
В НБУ очікують, що облікова ставка залишиться на поточному низькому рівні принаймні до кінця цього року.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 28694
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7918
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6276
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 5633
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4600