Моніторинг фінансового законодавства (8 - 13 лютого)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроєкт щодо автоматизації доступу АРМА до джерел інформації про активи, що можуть бути арештовані
На розгляд Верховної Ради України 7 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення зміни до статті 452 Митного кодексу України» (№ 3038).
Мета: врегулювання питання автоматизації доступу АРМА до джерел інформації про активи, що можуть бути арештовані. Законопроєкт спрямовано на досягнення цілі 14.1. «Українцям доступні всі публічні послуги онлайн» Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Верховної Ради України від 04 жовтня 2019 р. № 188.
Сьогодні відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» АРМА має доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Запропоновані зміни покликані розширити можливості доступу АРМА до джерел інформації та обробки даних сучасними ІТ інструментами, автоматизувати ці процеси та мінімізувати участь людини на етапі первинного збирання та обробки даних, а також ефективно реалізовувати положення пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Зокрема, законопроєктом № 3038 запропоновано визначити, що АРМА інформацію щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, отримує шляхом доступу до відповідних автоматизованих інформаційних систем на підставі міжвідомчої угоди про обмін такою інформацією.
Законопроєкт щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів
На розгляд Верховної Ради України 7 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів» (№ 3037).
Мета: запровадження положень, які посилюють контроль за перевіркою підприємств-кандидатів про надання авторизації АЕО; забезпечення фінансових гарантій АЕО перед державою; удосконалення інституту фінансових гарантій; зменшення тиску правоохоронних органів; покращення міжнародного іміджу України.
Законопроєктом № 3037 пропонується:
1) передбачити, що Державна митна служба України перед прийняттям рішення про надання авторизації АЕО повинна отримати рекомендації Комісії з питань авторизації АЕО щодо відповідності висновку про відповідність підприємства критеріям АЕО вимогам МК України. Державна митна служба України у рішенні про надання авторизації АЕО повинна зазначити рекомендації Комісії та мотиви, з яких відхиляються такі рекомендації (за наявності);
2) зазначити, що Державна митна служба України протягом першого - третього років з моменту набрання чинності Закону України від 02.10.2019 р. № 141-IX приймає до розгляду заяви про надання авторизації:
- не тільки для надання права на застосування спеціальних спрощень (АЕО-С), а і для підтвердження безпеки та надійності (АЕО-Б);
- від підприємств, які мають досвід в міжнародному ланцюзі постачання товарів протягом трьох календарних років.
Крім того, митний орган повинен буде провести оцінку відповідності критеріям АЕО протягом скорочених строків розгляду поданих заявок (з 30 до 10 днів на попередній розгляд документів та зі 120 до 30 днів (з правом продовження з 30 до 15 днів) на проведення оцінки відповідності та інші пов'язані строки);
3) встановити, що авторизованим економічним оператором може бути підприємство, яке мало борг до десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (до 21 020 грн);
4) зазначити, що сума загальної фінансової гарантії не може бути меншою еквівалента: 2 000 000 євро (крім виробників та експортерів (імпортерів) та 400 000 євро для виробників та експортерів (імпортерів), і повинна діяти не менше одного року з моменту останнього дня її використання.
За умови відсутності протягом першого, другого та третього року жодного випадку прийняття рішення про зупинення дії авторизації АЕО, сума гарантії може бути відповідно зменшена на 30 %, 50 % та 70 %;
5) встановити, що загальну фінансову гарантію для АЕО мають право надавати виключно системно важливі банки;
6) збільшити з 90 до 365 календарних днів строк дії фінансових гарантій;
7) виключити вимоги до гарантів мати електронну систему накопичення і обміну інформацією з митними органами та необхідність мати уповноважених представників в усіх пунктах пропуску через державний кордон;
8) виключити обов'язковість проведення операцій, які вказані в ч. 1 ст. 325 МК України, з ініціативи правоохоронних органів, дозволивши виключно митним органам проводити такі операції з урахуванням наявної у них інформації, отриманої у тому числі від правоохоронних органів.
Законопроєкт щодо поліпшення умов призначення пенсій
На розгляд Верховної Ради України 10 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій» (№ 3054).
Мета: встановлення справедливих умов виходу на пенсію в частині відновлення величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, скасування неконституційного підвищення страхового стажу та пенсійного віку, збільшити рівень підвищення пенсії за понаднормовий стаж.
Законопроєктом № 3054 пропонується:
1) встановити величину оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%, а також застосовувати цей коефіцієнт при осучасненні пенсій;
2) збільшити до 3 відсотків підвищення пенсії за віком за кожний повний рік понад норму страхового стажу, але не більше 10 відсотків мінімальної пенсії за віком;
3) встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років;
4) передбачити можливість призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію для чоловіків після досягнення віку 63 років, а для жінок - 58 років;
5) передбачити заборону на зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;
6) скасувати положення про те, що мінімальний розмір пенсії за віком виплачується лише після досягнення особою віку 65 років;
7) скасувати заборону на врахування у страховому стажі періоду, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
8) забезпечити збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, вже з моменту набрання чинності цим законом, а не з 2021 року, як це передбачено чинними положеннями;
9) у зв’язку із відновленням положень про пенсійний вік та страховий стаж, які існували раніше, виключити із розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» норми про встановлення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Законопроєкт щодо створення та діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві
На розгляд Верховної Ради України 10 лютого 2020 року внесено проєкт Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» (№ 3047).
Мета: врегулювати питання створення та діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Законопроєктом № 3047 визначаються особливості створення та діяльності Фонду, який є спеціалізованою небанківською фінансовою установою, що створюється державою в особі Кабінету Міністрів України, учасниками якої можуть бути, крім держави, і інші юридичні особи.
Метою діяльності Фонду є підтримка малих та середніх суб’єктів підприємництва (у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення у обсягах, що не перевищують 500 гектарів), що здійснюють первинне виробництво сільськогосподарської продукції шляхом гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами з метою створення умов для стабільного функціонування ринку землі та сільського господарства в Україні.
Завданням Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями малих і середніх суб’єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві.
Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету та вкладів учасників Фонду.
Законопроєктом № 3047 визначаються органи управління Фонду, вид діяльності та джерела фінансування Фонду. Прикінцевими положеннями передбачається внесення відповідних змін до Законів України «Про управління об’єктами державної власності» та «Про державну підтримку сільського господарства України».
- Закон про захист прав добросовісного набувача (#12089) і засоби захисту. Зворотна дія? Віктор Сизоненко 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 441
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 277
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 221
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 94
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 81
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 32160
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 17529
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 16209
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15325
-
Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України
Думка 12323