Моніторинг фінансового законодавства (25 - 31 жовтня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проєкт Закону України «Про внесення зміни до під розділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо скасування військового збору»
На розгляд Верховної Ради України 25 жовтня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення зміни до під розділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо скасування військового збору» (№ 2252-2).
Мета: зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці платників збору.
Проєктом Закону передбачено внесення змін до Податкового кодексу України щодо обмеження дії до 1 січня 2020 року пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в якому зазначені основні елементи збору:
- платники збору;
- об’єкт оподаткування збором;
- ставка збору;
- порядок нарахування;
- утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету тощо.
Такий підхід, порівняно з виключенням пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не створює правової невизначеності в зв’язку з посиланням на зазначену правову норму в інших нормативно-правових актах.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки військового збору»
На розгляд Верховної Ради України 25 жовтня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки військового збору» (№ 2252-1).
Мета: встановлення справедливого податкового навантаження та сприяння зростанню надходжень до державного бюджету для посилення обороноздатності країни.
Законопроєктом пропонується внести зміни до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, встановивши диференційовану шкалу ставок військового збору у таких розмірах:
- 0,5 відсотка – для доходів, що не перевищують обсяг (розмір) мінімальної заробітної плати;
- 1,0 відсотка – для доходів в обсязі від 1 мінімальної заробітної плати до 15 000 грн.;
- 1,5 відсотка – для доходів в обсязі від 15 000 грн. до 40 000 грн.;
- 2,5 відсотка – для доходів в обсязі від 40 000 грн. до 100 000 грн.;
- 3,5 відсотка – для доходів в обсязі від 100 000 грн. до 500 000 грн.;
- 4,5 відсотка – для доходів в обсязі від 500 000 грн. до 1 000 000 грн.;
- 5,5 відсотка – для доходів в обсязі від 1 000 000 грн. до 5 000 000 грн.;
- 6,5 відсотка – для доходів в обсязі від 5 000 000 грн. до 25 000 000 грн.;
- 8,5 відсотка – для доходів в обсязі від 25 000 000 грн. до 100 000 000 грн.;
- 10,0 відсотка – для доходів в обсязі від 100 000 000 грн. і більше.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг»
На розгляд Верховної Ради України 29 жовтня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (№ 2338).
Мета: вдосконалення системи спрощеного оподаткування для фізичних осіб-підприємців.
Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, основними положеннями яких передбачено наступне:
- Збільшення граничних обсягів доходу для першої, другої та третьої груп суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування;
- Нульова ставка для першої групи платників єдиного податку щодо діяльності з надання побутових послуг населенню.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності пов'язаних із фінансовою установою осіб»
На розгляд Верховної Ради України 29 жовтня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності пов'язаних із фінансовою установою осіб» (№ 2334).
Мета: встановлення відповідальності пов'язаних із фінансовою установою осіб, насамперед керівників фінансових установ, кінцевих бенефіціарних власників, інших власників істотної участі у фінансовій установі, під час прийняття ними рішень, що впливають на фінансовий стан фінансової установи, та захисту інтересів клієнтів фінансових установ.
Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якими передбачається:
- уточнення переліку пов'язаних із фінансовою установою осіб;
- встановлення для фінансових установ обов'язку надати регулятору відомості про пов'язаних із фінансовою установою осіб.
Також законопроєктом пропонується внести до Кримінального кодексу України щодо запровадження суттєвої відповідальності пов'язаних із фінансовою установою осіб, зокрема запровадження кримінальної відповідальності керівника фінансової установи, кінцевого бенефіціарного власника фінансової установи, іншого власника істотної участі у фінансовій установі за вчинення будь-яких дій, що призвели до завдання великої матеріальної шкоди.
Постанова Правління НБУ № 125 від 29 жовтня 2019 року «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»
Постановою Правління НБУ № 125 від 29 жовтня 2019 року скасовано обмеження на купівлю іноземної валюти та банківських металів фізичними особами в еквіваленті 150 тис. грн на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу. Також припиняє діяти вимога щодо подання фізичними особами до банків документів, що підтверджують підстави для проведення операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти.
- Участь другого з батьків у вихованні дитини після розлучення: що каже закон? Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 371
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 360
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 245
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 201
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
70987
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 29471
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 22764
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22590
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 10933