Моніторинг фінансового законодавства (20–26 вересня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)»
На розгляд Верховної Ради України 20 вересня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)» (№ 2166).
Мета: удосконалення норм чинного законодавства України щодо нарахування та сплати ЄСВ особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статей 4 та 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в тому числі поширивши пільги щодо сплати ЄСВ, застосованого до пенсіонерів, на пенсіонерів, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Проєкт Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат»
Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт Закону «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» (№1231).
Мета: законодавче врегулювання основних правових та організаційних засад здійснення верифікації державних виплат в Україні, що сприятиме розбудові справедливої системи соціального забезпечення в Україні, підвищенню адресності державних виплат, оптимізації бюджетних видатків.
Законопроєкт врегульовує основні питання збору, обробки, захисту та аналізу інформації, отриманої від суб’єктів надання інформації та визначає основні етапи верифікації:
- превентивна верифікація – верифікація при зверненні фізичної особи за призначенням за державними виплатами;
- поточна верифікація – верифікація під час надання державних виплат фізичним особам;
- ретроспективна верифікація – верифікація після завершення надання державних виплат фізичним особам.
Законопроєкт також визначає порядок надання рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, порядок підтвердження та спростування відповідних рекомендацій, а також підходи щодо повернення неправомірно перерахованої державної виплати.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг»
Верховною Радою України ухвалено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» у другому читанні та в цілому.
Законопроєкт врегульовує питання взаємовідносин клієнтів та фінансових установ і усуває прогалини та неузгодженості у системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів.
Законопроєкт передбачає:
- встановлення повноважень державних органів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та визначення принципів захисту прав споживачів;
- надання регуляторам ринків чіткого переліку повноважень із захисту прав споживачів фінансових послуг;
- запровадження відповідальності фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг;
- однакові правила для банків та небанківських установ у сфері реклами фінансових послуг та надання інформації про них;
- єдиний для всіх кредиторів підхід до визначення розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки.
Проєкт Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»
Міністерство фінансів України спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» розроблено проєкт Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Мета: комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Цей законопроєкт адаптує українське законодавство з питань запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Проєктом закону пропонується:
- спростити процедури звітування про фінансові операції для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Зокрема, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 до 400 тис грн, а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4;
- передбачити застосування ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) та автоматизацію процесу надання інформації;
- збільшити термін для інформування спеціального уповноваженого органу про порогові операції з 3 до 5 робочих днів;
- деталізувати механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій;
- посилити вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній;
- ввести обов’язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;
- забезпечити наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;
- встановити запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.
- Участь другого з батьків у вихованні дитини після розлучення: що каже закон? Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 370
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 359
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 245
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 201
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
70515
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 29225
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22583
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 22424
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 10685