Користь та шкода технологій в сфері торгівлі людьми
Кібергігієна як елемент захисту від сучасного рабства
Розвиток технологій безумовно має вплив на злочинний сегмент: він може слугувати гарним помічником кіберполіції, СБУ, інтерполу, бути на стороні самих постраждалих; може прискорювати знаходження місця злочину, стати частиною доказової бази. Водночас, технології також можуть опинитись інструментом в руках шахраїв.
Онлайн світ для кіберзлочинців та торговців людьми
Технології створюють нові можливості для бізнесу, а шахраї “йдуть в ногу з часом” і пропонують нові типи послуг, до прикладу, пряму трансляцію сексуальної експлуатації. Такі етери стають доступними для ширшої аудиторії, злочинці відтепер можуть мати доступ до більшої кількості ринків пошуку та збуту свого “товару”.
Торговці та їх спільники використовують технології на різних етапах процесу торгівлі людьми: від вербування, контролю, переміщення до безпосередньо експлуатації постраждалих. Серед популярного функціоналу: опція миттєвого та приватного спілкування, віддалений контроль за допомогою GPS, збір особистої інформації та інше.
Несвідоме користування та кібергігієна
На початку 2020 року більшість урядів у всьому світі впровадили заходи з соціального дистанціювання, частково вони тривають й досі. Як результат - сотні мільйонів людей залишились вдома, наодинці з телевізором чи монітором, спілкування перейшло у віртуальний світ. Цей перехід рідко або майже ніколи не супроводжувався навчаннями з кібергігієни, розумного захисту даних та фізичної безпеки - користування носіями пам’яті. Навпаки ж, користувачі витрачали більше часу в віртуальному світі не знаючи його правил та небезпек.
За останній рік почастішали випадки саме інтернет шахрайств, адже цей тип став ключовим каналом до потенційних жертв в умовах локдауну. Діти, які не ходили до школи, проводили більше часу в мережі, а батьки могли бути не достатньо освіченими аби перевірити, якими саме інтернет-ресурсами користуються їх діти. Відтак, за умови браку часу, чи незнання батьки не могли вбергти дітей від шахраїв. Така безконтрольність дарувала безпрецедентну можливість для активізації грумінгу.
Так, зловживаючи технологіями, торговці людьми можуть збільшувати і без того великий розрив між високими прибутками від цього типу злочину, та непокараністю шахраїв.
Технологічні рішення на сторожі нашої безпеки
Великі корпорації в форматі R&D програм охоплюють проблематику торгівлі людьми та пропрацьовують певні рішення. Наприклад, корпорація Microsoft створила інструмент, який допомагає визначати кіберзлочинців, що спеціалізуються на розбещенні неповнолітніх. Так, рішення аналізує розмову та рангує її в рейтингу вірогідності. Величезна кількість даних зменшується та стає можливою для перевірки на наявність злочину.
Технології також можуть рятувати самих постраждалих, які перебувають у безвихідній ситуації - в чужій країні, без знання мови - а відтак, не можуть пояснити поліції, що з ними сталося. Рішення, створене «Mekong Club» у співпраці з Інститутом обчислювальної техніки та спільноти Університету ООН, включає низку типових запитань для аналізу. Постраждалий попередньо обирає мову спілкування, а працівник поліції отримує інформацію в форматі відповідей на запитання зрозумілою йому мовою.
Подібних прикладів є значно більше, а відтак технології можуть слугувати вірним інструментом для знаходження та покарання шахраїв. Кібергігієна та кібербезпека є нашим обов’язком у світі діджиталізації - так ми зможемо захистити себе та наших близьких.
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг Наталія Сидоренко 14:49
- Чому тайм-менеджмент більше не працює і що прийшло йому на зміну Олександр Скнар 09:11
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 251
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 239
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 110
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 7458
-
Угорщина оскаржила в суді заборону на імпорт російського газу
Бізнес 2152
-
Засновника найбільшого криптомайнера Росії BitRiver заарештували за ухилення від податків
Бізнес 2146
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1625
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1571
