Акції з протидії торгівлі людьми
Інформаційні кампанії є одними з дієвих інструментів привернення уваги до проблеми торгівлі людьми та дискримінацій і стереотипів, пов’язаних з нею.
Аналізуючи різноманітні просвітницькі кампанії, що проводяться в Україні та за кордоном, можу підкреслити наступне. В будь-якій акції організаторам важливо зрозуміти головний меседж, який вони хочуть донести до загалу. Необхідно також первинно виокремити цільову аудиторію повідомлень, та спрогнозувати - як повинна змінитись поведінка людей після побачених організованих активностей.
Говорячи на тему торгівлі людьми, ми повинні розуміти, що вона оповита стереотипами та хибними уявленнями про те, що в сучасне рабство може потрапити лише неосвідчена молода дівчина, яку скоріш за все вивезуть в сексуальне рабство у Туреччину. Менша частина з нас до потенційних постраждалих також додасть умовного чоловіка із села, якого вивезуть на будівництво у Росію і не платитимуть гроші.
Так, звичайний містянин, проходячи вулицею, побачить групу людей з плакатами накшталт “ми проти торгівлі людьми” і скоріш за все пройде повз, адже подумає, що його це аж ніяк не стосується. Проте, якщо донести цей меседж інакше, він спрацює навіть на громадянина, який просто проходив повз. Ця людина потенційно має рідних чи друзів і зможе їм допомогти. Так само як зможе вчасно уберегти себе самого від потенційної експлуатації.
Однією з найпоширеніших форм виразу мирної незгоди, чи бажання привернути увагу до явища - є танець. В 2014 році в Амстердамі, в скандально відомому кварталі червоних ліхтарів дівчата видаючи себе за працівниць секс-послуг почали незвично танцювати. Перехожі зупинялись, вони думали, що є свідками імпровізованого танцювального шоу, а натомість прочитали важливе повідомлення про торгівлю людьми: «Щороку тисячам жінок обіцяють танцювальну кар’єру в Західній Європі. На жаль, вони опиняються тут. Зупиніть торгівлю людьми". Відео зібрало понад 13 мільйонів переглядів у Youtube.
Акція та адресна допомога водночас саме тим, хто перебуває в біді також можлива. Студенти факультету дизайну Вашингтонського університету створили продукт, який зможе допомогти визволитись із ситуації експлуатації. Вивчаючи проблему торгівлі людьми, члени команди з подивом виявили, що постраждалих від торгівлі людьми часом не рятує поліція, яка вибиває двері, як у кіно. Натомість вони зазвичай рятуються самі, звертаючись за допомогою, коли вони будуть готові. В рамках акції, студенти друкували на папірцях, який змивається - легку для читання інформацію з номером гарячої лінії і розкладали всередину жіночих гігієнічних прокладок в окремо закритих коробках. За гіпотезою, жінки користуються цими гігієнічними засобами перебуваючи наодинці, тому злочинцям буде важче викрити їх під час читання повідомлення. У співпраці з соціально відповідальним виробником гігієнічних засобів, такі повідомлення можна розповсюдити у багатьох містах, містечках, в найвіддаленіших куточках.
Враз після встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, шахраї почали шукати інші можливості, ніж запрошувати в офіси та вербувати людей там. У відповідь на це спеціалісти Координатора проектів ОБСЄ в Україні створили абсолютно невластивий міжнародним організаціям продукт - освітній проєкт в соціальних мережах Instagram та Facebook. Головний меседж проєкту - працювати безпечно можливо і для цього потрібно витратити трохи більше часу на пошуки та підготовку, але отримати обіцяне та залишитись живим та не травмованим.
Юристи, психологи, комунікаційники, спеціалісти з торгівлі людьми об’єднались у #працюйбезпечно та безкоштовно консультують читачів сторінок проєкту. Мережами поширюються ролики, поради з безпечного працевлаштування, особистий досвід постраждалих, які дали згоду на публікацію, читачі звертаються по допомогу. Авторам #працюйбезпечно читачі щодня пишуть із запитами на перевірку договорів з роботодавцем, з проханням поділитись контактами потрібних структур та з особистими питаннями ті, хто знаходяться в скрутному положенні схожому на торгівлю людьми.
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг Наталія Сидоренко 14:49
- Чому тайм-менеджмент більше не працює і що прийшло йому на зміну Олександр Скнар 09:11
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 251
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 239
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 110
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 7458
-
Угорщина оскаржила в суді заборону на імпорт російського газу
Бізнес 2152
-
Засновника найбільшого криптомайнера Росії BitRiver заарештували за ухилення від податків
Бізнес 2146
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1625
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1571
