Акції з протидії торгівлі людьми
Інформаційні кампанії є одними з дієвих інструментів привернення уваги до проблеми торгівлі людьми та дискримінацій і стереотипів, пов’язаних з нею.
Аналізуючи різноманітні просвітницькі кампанії, що проводяться в Україні та за кордоном, можу підкреслити наступне. В будь-якій акції організаторам важливо зрозуміти головний меседж, який вони хочуть донести до загалу. Необхідно також первинно виокремити цільову аудиторію повідомлень, та спрогнозувати - як повинна змінитись поведінка людей після побачених організованих активностей.
Говорячи на тему торгівлі людьми, ми повинні розуміти, що вона оповита стереотипами та хибними уявленнями про те, що в сучасне рабство може потрапити лише неосвідчена молода дівчина, яку скоріш за все вивезуть в сексуальне рабство у Туреччину. Менша частина з нас до потенційних постраждалих також додасть умовного чоловіка із села, якого вивезуть на будівництво у Росію і не платитимуть гроші.
Так, звичайний містянин, проходячи вулицею, побачить групу людей з плакатами накшталт “ми проти торгівлі людьми” і скоріш за все пройде повз, адже подумає, що його це аж ніяк не стосується. Проте, якщо донести цей меседж інакше, він спрацює навіть на громадянина, який просто проходив повз. Ця людина потенційно має рідних чи друзів і зможе їм допомогти. Так само як зможе вчасно уберегти себе самого від потенційної експлуатації.
Однією з найпоширеніших форм виразу мирної незгоди, чи бажання привернути увагу до явища - є танець. В 2014 році в Амстердамі, в скандально відомому кварталі червоних ліхтарів дівчата видаючи себе за працівниць секс-послуг почали незвично танцювати. Перехожі зупинялись, вони думали, що є свідками імпровізованого танцювального шоу, а натомість прочитали важливе повідомлення про торгівлю людьми: «Щороку тисячам жінок обіцяють танцювальну кар’єру в Західній Європі. На жаль, вони опиняються тут. Зупиніть торгівлю людьми". Відео зібрало понад 13 мільйонів переглядів у Youtube.
Акція та адресна допомога водночас саме тим, хто перебуває в біді також можлива. Студенти факультету дизайну Вашингтонського університету створили продукт, який зможе допомогти визволитись із ситуації експлуатації. Вивчаючи проблему торгівлі людьми, члени команди з подивом виявили, що постраждалих від торгівлі людьми часом не рятує поліція, яка вибиває двері, як у кіно. Натомість вони зазвичай рятуються самі, звертаючись за допомогою, коли вони будуть готові. В рамках акції, студенти друкували на папірцях, який змивається - легку для читання інформацію з номером гарячої лінії і розкладали всередину жіночих гігієнічних прокладок в окремо закритих коробках. За гіпотезою, жінки користуються цими гігієнічними засобами перебуваючи наодинці, тому злочинцям буде важче викрити їх під час читання повідомлення. У співпраці з соціально відповідальним виробником гігієнічних засобів, такі повідомлення можна розповсюдити у багатьох містах, містечках, в найвіддаленіших куточках.
Враз після встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, шахраї почали шукати інші можливості, ніж запрошувати в офіси та вербувати людей там. У відповідь на це спеціалісти Координатора проектів ОБСЄ в Україні створили абсолютно невластивий міжнародним організаціям продукт - освітній проєкт в соціальних мережах Instagram та Facebook. Головний меседж проєкту - працювати безпечно можливо і для цього потрібно витратити трохи більше часу на пошуки та підготовку, але отримати обіцяне та залишитись живим та не травмованим.
Юристи, психологи, комунікаційники, спеціалісти з торгівлі людьми об’єднались у #працюйбезпечно та безкоштовно консультують читачів сторінок проєкту. Мережами поширюються ролики, поради з безпечного працевлаштування, особистий досвід постраждалих, які дали згоду на публікацію, читачі звертаються по допомогу. Авторам #працюйбезпечно читачі щодня пишуть із запитами на перевірку договорів з роботодавцем, з проханням поділитись контактами потрібних структур та з особистими питаннями ті, хто знаходяться в скрутному положенні схожому на торгівлю людьми.
- Чому більшість українських підлітків фінансово неосвічені? Антон Новохатній вчора о 16:41
- Нові правила вступу до польських вишів: що потрібно знати у 2025 році? Валерія Вакуліна вчора о 15:01
- Допит свідка: курс виживання на допиті. Рекомендації адвоката Костянтин Рибачковський вчора о 11:41
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини Андрій Павловський 19.07.2025 18:40
- Тимчасовий "воєнний" рай для боржників триває вже четвертий рік поспіль Костянтин Рибачковський 19.07.2025 13:19
- Урядовий спінер: коли не знаєш, кого звільнити – крути ще раз Дана Ярова 19.07.2025 11:39
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов 18.07.2025 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв 18.07.2025 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук 18.07.2025 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко 18.07.2025 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков 18.07.2025 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар 18.07.2025 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич 18.07.2025 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 780
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини 327
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 266
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 214
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 184
-
Податки на електромобілі повернуться з 1 січня
Бізнес 22614
-
Китай будує гігантську гідроелектростанцію біля однієї з найглибших ущелин у світі
Бізнес 9557
-
"Такого ми ще не робили": Мінекономіки хоче продавати частки у великих держкомпаніях
Бізнес 7676
-
Засновник ОККО Group купує ще одну аграрну компанію
Бізнес 6238
-
"Знайшла родичів у 30-му поколінні": чого насправді слід очікувати від ДНК-тестів на походження
Життя 6083