Податковий борг у 122 млрд грн: Як його зменшити та упередити зростання

Як сьогодні зростає податковий борг? Якими принципами керується Служба для його збору? І які методики ми збираємось впроваджувати задля зменшення тенденції несплати податків?

На сьогодні майже 122 млрд гривень - це сума, яка так і не надійшла до зведеного бюджету через несплату узгоджених платниками зобов’язань перед бюджетами. Для порівняння, практично видатки на ту ж суму в Державному бюджеті 2020 року було заплановано  витратити на оборону. Або охорону здоров’я.

І, на жаль, роками панує тенденція лише зростання податкового боргу. Це вже свідчить про те, що підходи, які використовувались Державною податковою службою України раніше, втратили свою актуальність та потребують удосконалення.

Одне з ключових завдань для ДПС - прозоре та ефективне адміністрування податків, в тому числі, і робота з податковим боргом. А світова практика та досвід успішних країн в питанні адміністрування податкового боргу говорить про те, що ефективним є не «колекторська» діяльність з боку податкових органів, а робота «на випередження». 

Як сьогодні зростає податковий борг? Якими принципами керується Служба для його збору? І які методики ми збираємось впроваджувати задля зменшення тенденції несплати податків?

Борг зростає повільніше, але глобально не зменшується

За період з початку 2020 року до 1 жовтня 2020 року податковий борг зменшився на 3,2 млрд гривень. Така динаміка безумовно позитивна.

Тим більше, що однією з основних причин появи таких боргів цього року стала пандемія коронавірусу, яка торкнулась і України - за рахунок призупинення господарської діяльності в період дії жорсткого карантину.

Чимала частина податкових боргів сьогодні зосереджена в державному секторі економіки - станом на початок жовтня несплата такими суб’єктами господарювання складає 18,7 млрд гривень (понад 15% від загальної суми боргу). Найбільший борг сформували суб’єкти, які підпорядковуються Міністерству енергетики України - 11,51 млрд гривень.

При цьому, кількість боржників юридичних осіб значно менше кількості фізичних осіб, хоча сума їх боргу, навпаки, значно вища. Так,  191,8 тис. юридичних осіб заборгували бюджетам 117,1 млрд грн, а 3686,6 тис. фізичних осіб  - 8,9 млрд гривень.

Втім, сьогодні ми вже можемо говорити про певну позитивну динаміку. За 9 місяців 2020 року Службі вдалось забезпечити 7,27 млрд гривень надходжень в рахунок погашення боргу до зведеного бюджету.

І що показово, останнім часом спостерігається підвищення рівня свідомості платників податків, адже майже 90 % з цих надходжень – це самостійна сплата боргу без застосування, так званих, «жорстких» методів стягнення (продажу майна боржників, що перебуває у податковій заставі, блокування рахунків  тощо).

Однак наразі ми розуміємо, що необхідно вдосконалювати роботу з усіх напрямів задля повернення 122 млрд гривень до бюджетів.

Буква закону

Тенденція зростання податкового боргу протягом багатьох років свідчить про лояльність українського законодавства по відношенню до несумлінних платників податків і відсутність у законодавстві дієвих інструментів стягнення такого боргу. 

Враховуючи ці проблеми, Державна податкова служба розробила проєкти взаємопов’язаних Законів України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо удосконалення процедури погашення податкового боргу), які  направлено на погодження до Міністерства фінансів України. Основні зміни стосуються, зокрема:

- збільшення до економічно обґрунтованого розміру мінімального розміру податкового боргу (з 1020 грн до 2210 грн) для направлення податкової вимоги, застосування податкової застави, строку давності;

- списання штрафних санкцій та пені у разі сплати основної суми податкового боргу юридичними особами протягом 3 місяців, фізичними особами - 6 місяців;

- збільшення строку давності для стягнення податкового боргу з 3 років (1095 днів) до 6 років (до 2190 днів);

- започаткування реалізації заставного майна боржників через систему електронних торгів «ПРОЗОРО.ПРОДАЖІ»;

- розкриття банківської таємниці з рахунків боржника у банках.

Ухвалення таких змін надасть податковим органам дієві інструменти як для погашення податкового боргу та зменшення його загального розміру, так і покращення платіжної дисципліни у несумлінних платників податків.

Щодо удосконалення порядку списання банком коштів з рахунків платників податків-боржників, то логічним кроком має стати внесення змін в банківське нормативне регулювання, яке передбачатиме розкриття банківської таємниці, а також започаткування інформаційної взаємодії податкових органів та банків щодо інкасових доручень в електронній формі, що дасть змогу списання коштів боржника  з банківського рахунку та спрямування в бюджет в рахунок погашення боргу.

Упереджувати, а не стягувати

Звісно, головна мета Служби - не просто стягнути наявний податковий борг, а, насамперед,  упередити його появу шляхом стимулювання платників податків до самостійної сплати зобов’язань. Саме за цим напрямом ми сьогодні й працюємо, шляхом отримання міжнародного досвіду від Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (Intra-European Organisation of Tax Administrations), найкращих світових практик за рекомендаціями, наданими експертами Офісу технічної допомоги Казначейства США, залучаючи до консультацій міжнародних експертів Програми з управління державними фінансами EU4PFM.

Отже, держава має створювати належний рівень умов та йти назустріч сумлінним платникам податків, а до боржників, що нехтують інтересами держави та суспільства - ставитися як до порушників законодавства.