Value for people і ЦСР №17: бізнес і держава для людей
Партнерство приватного і державного секторів офіційно закріпленою як одна з цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй.
“Не питай, що держава може зробити для тебе, питай, що можеш зробити ти для держави”, - ці слова Кеннеді не втрачали популярності понад 50 років. Однак часи змінюються.
Сьогодні б ці слова певно звучали як: “Питай, що держава і бізнес можуть зробити для тебе”. Адже партнерство приватного і державного секторів офіційно закріпленою як одна з цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй.
Сімнадцята ціль
В 2015 році Резолюція Генасамблеї ООН затвердила головні цілі сталого розвитку для покращення умов життя у країнах всього світу. Загалом цей список налічує 17 основних пунктів, до яких прагнуть країни-члени ООН до 2030 року.
Це: подолання бідності, подолання голоду, доступ до чистої води, гідна праця та економічне зростання, відповідальне споживання, збереження екосистем, боротьба з кліматичними змінами. Пунктів, які перераховують основні проблеми і прагнення людства, шістнадцять. А в сімнадцятому пункті згаданий інструмент, завдяки якому цих цілей можна досягти.
Здавалося б, звучить занадто розпливчасто, однак насправді механізм цього партнерства вже закріплений Європейською економічною комісією ООН. Йдеться про державно-приватне партнерство - спільні проекти держави і приватного інвестора в сферах транспортної та комунальної інфраструктури, охорони здоров’я, освіти тощо.
Звісно, ДПП існувало і раніше, однак до закріплення нових цілей сталого розвитку в нього все ж таки був інший фокус.
Value for people
На одному з форумів ЄЕК ООН було запропоновано нову модель оцінки державно-приватного партнерства. Якщо раніше цей механізм був зосереджений на оцінці value for money, тобто на своїй економічній ефективності, то тепер рекомендовано більше уваги приділяти за аспектом value for people.
Іншими словами, за ідеологією досягнення ЦСР ефективність проектів має визначатись за практичним значенням для громади і своєю безпекою для довкілля. При цьому, індикатором успішності досягнення цілі №17 стає кількість проектів державно-приватного партнерства, що в першу чергу спрямовані на потреби людей.
Якщо задуматись, то хіба ж не в цьому і лежить відповідь на більшість проблем України зокрема? Якщо державний бюджет, виснажений кредитними зобов’язаннями, не може брати на себе це навантаження щодо створення та модернізації інфраструктури то логічно, залучити для розв’язання цих завдань приватних інвесторіва. При цьому, не йдеться про темні схеми приватизації, оскільки при державно-приватному партнерстві державне залишається державним, але приносить прибуток приватному партнеру, доки він обслуговує цей об’єкт - і що найважливіше служить на користь українців.
Один з таких проектів вже зовсім скоро буде реалізований в Трускавці. Нині триває визначення переможця конкурсу- приватного партнера в прозорому конкурсі. Мова про Центр малоінвазивної хірургії, який дозволить не лише отримувати якісні медичні послуги місцевому населенню. Потенційно цей проект може вплинути на всю інфраструктуру міста і навіть району, заохочуючи вітчизняних і іноземних візитерів до медичного туризму. А реалізація такого проекту співпадає з пунктом третім Цілей сталого розвитку - доступ громад до якісної медицини.
Зараз це капля в морі. Особливо враховуючи те, що ЄЕК ООН розглянуто понад 500 проектів ДПП з усіх куточків світу важливих для людей.
Серед успішних проектів, які вже реалізуються в рамках державно-приватного партнерства:
- Високошвидкісна залізниця (Белград – Будапешт)
- Пірейський порт, Афіни (Греція)
- Порт в м. Трієст (Італія)
- Центр гемодіалізу (Киргизстан).
Люди понад усе: чи можливий цей принцип в Україні?
У ДПП в Україні є кілька значних перешкод для негайної активізації. По-перше, це законодавство, яке хоч і зазнало істотних позитивних змін в останні роки, але ще потребує удосконалення. Наприклад, досі чекає голосування законопроект “Про концесії” (реєстр. №8125), в якому закріплюються правові відносини держави і бізнесу і в рамках ДПП, зокрема концесії.
По-друге, на жаль, сьогодні про цей механізм не обізнана критична маса представників органів влади та місцевого самоврядування і самих інвесторів. Звідси, не вистачає якісних проектів з акцентом на value for people. По суті, сьогодні ДПП потребує якісного маркетингу - і промотувати його має сама держава на рівні з приватними партнерами, які вже розпочали втілення проектів.
Втім, немає сумнівів, що найближчим часом ситуація кардинально зміниться. Все, що потрібно для активізації і зацікавленості інвесторів - це кілька успішних кейсів, які доведуть фінансовий профіт від проектів ДПП. Разом з тим, необхідна й ініціативність від місцевої влади та органів місцевого самоврядування з усіх куточків України - моніторинг місцевих проблем, пропозиції щодо їх вирішення за допомогою державно-приватного партнерства, підготовка спеціалістів, які б могли презентувати і вести такі проекти. Фактично ДПП - це інструмент досягнення цілей, визначених у регіональних стратегіях та стратегіях розвитку окремих міст.
Є й істотна перевага в України сьогодні - ми бачимо колосальний досвід і успіхи інших країн. Більш за те, відвідуючи наших іноземних партнерів в складі Міжурядових комісій, помічаю сигнали готовності підтримувати Україну, допомагати їй в реалізації ДПП. І не лише словом, а й самими інвестиціями.
- До питання про правовий статус ембріона Леся Дубчак 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 220
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 126
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 120
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 42313
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 25987
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 25775
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12552
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 4530