"Правило Міранди" або Ви маєте право зберігати мовчання. Все, що Ви скажете, може і буде використано проти вас у суді.
У 1966 р. Верховним судом США було прийнято безпрецедентне рішення у справі Ернесто Міранди проти штату Аризона - "Правило Міранди". Гр. Міранда був поміщений під варту і після допитів зізнався у скоєнні злочину. Однак чим запам'яталася ця справа. Перед процесуальними діями, співробітники поліції не роз'яснили Ернесто його прав. Зокрема, правоохоронці забули йому нагадати про те, що він має право зберігати мовчання (тим самим не даючи своїх показань) і право на адвоката.
Взагалі, справа була зрозумілою, жодних сумнівів щодо обвинувального вироку не було. Адвокат Мірнанди, Елвін Мур розумів це як ніхто інший. Однак в ті часи, адвокати та громадські діячі вели боротьбу з поліцейським свавіллям. Мур вирішив, що Міранда як не хто інший підходить на роль «жертви правосуддя». Головним аргументам у захисті Е. Міранди було те, що йому не були належним чином роз'яснені його права, а отже, його визнання і інші докази, які отримані з порушеннями, повинні бути вилучені зі справи.
Усі судові інстанції, окрім Верховного суду, адвокат Мур програв, його підзахисному було призначено відповідне покарання у вигляді ув'язнення. Натомість правозахисник не збирався складати рук і дійшов аж до Верховного суду США. Ось тут і була сенсація, найвища судова інстанція країни задовільнила клопотання Мура. В своєму рішенні суд зазначив, що будь-які свідчення, можуть бути використані в суді тільки в тому випадку, якщо сторона обвинувачення може довести, що підозрюваний перед допитом був поінформований про право на адвоката і про право не свідчити проти себе.
Даний прецедент в Америці був сприйнятий неоднозначно. Працівники силових структур, через два роки, намагались його оскаржити. Конгрес США прийняв закон, що дозволяє стороні обвинувачення використовувати в справі добровільні визнання підсудних, які, в тому числі не попереджені про можливість зберігати мовчання. Однак Верховний суд США своєю постановою скасував таке рішення Конгресу. В англосаксонській правовій сім'ї судовий прецедент має пріоритет над законом. Через тридцять років була зроблена чергова спроба скасувати прецедент. За словами представників прокуратури, які аргументують свою вимогу, дана норма не стільки захищає права і свободи громадян, скільки допомагає адвокатам. І знову Верховний суд США, ставши на захист громадян, більшістю голосів залишив "Правило Міранди" без змін. Таке рішення також було підтримано Мін'юстом США.
Після прийнятого рішення в 1966 р. багато цивілізованих країн також ввели "Правило Міранди". Тобто, завдяки грамотним діям адвоката злочинця Е.Міранди, був зроблений крок до зміни формального підходу до таких фундаментальних прав людини: як право на адвоката і право на відмову від давання показань.
В Україні ст. 63 Конституції говорить, що: "особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду".
На жаль, правова система України та органи правопорядку і зараз не надають великого значення "Правилу Міранди", але ще в 1966 р. американські органи юстиції внесли вагомий вклад по відношенню до захисту прав кожної людини. Співробітники правоохоронних органів не мають права формально ставитися до своїх обов'язків. Міранда займався грабуваннями і насильством, але, попри це, в його справі Верховний суд, ґрунтуючись на перерахованих вище фактах, скасував вирок. Щодо справи Міранди, то вона була переглянута без використання його власних зізнань. Завдяки наявності інших доказів, в тому числі і показань свідків, він все ж таки був засуджений до тюремного ув'язнення. У 1972 році був умовно-достроково звільнений. Заробляв автографами на табличках з текстом попередження. Був вбитий під час бійки в барі чотири роки по тому.
