Кишеньковий орган секретаря Київради, або як обмежують органи самоорганізації населення

Київрада планує прийняти рішення щодо органів самоорганізації населення. Однак воно містить корупційні ризики.

Понад 180 органів самоорганізації населення діють у Києві. Переважно це комітети мікрорайонів, будинкові комітети, які створили для участі жителів у вирішенні локальних питань. Їх утворюють за ініціативи жителів відповідно до ЗУ “Про органи самоорганізації населення”.

Всі наступні органи самоорганізації населення Київрада планує зробити кишеньковими та повністю підконтрольними. Про це – проєкт рішення Київради.

Ми провели експертизу проєкту та виявили в ньому низку корупційних ризиків.

Уявімо ситуацію: щоб утворити комітет мікрорайону, наприклад «Теремки-28», до сесії вам доведеться пройти сім кіл бюрократії. Це і отримання погодження від секретаря ради, дозвіл на створення, перевірка документів. А все це – потенційні корупційні ризики.

Ми проаналізували ініціативу Київради і бачимо тут ризики на всіх пропонованих етапах створення та діяльності органів самоорганізації населення. Київрада не може «пригнути» вище діючого закону і затверджувати власні порядки. Зміни треба вносити до законодавства, тим більше, що депутати вже звернулися до Ради.

Ми, як незалежний аналітичний центр, проводимо антикорупційну експертизу вже в 7 містах України. Київ став першим, хто підписав меморандум і погодився на незалежну оцінку проєктів рішень.

Зокрема, Київрада хоче взяти під контроль всі питання створення органу самоорганізації населення, починаючи від погоджень ініціативи, отримання дозволу, затвердження документів та рішень. Це все регулюється законом і не потребує додаткових кіл бюрократії у чиновників.

Корупційним ризиком тут є те, що для потенційних органів самоорганізації населення створюються додаткові перепони, які можуть супроводжуватися вимаганням неправомірної вигоди з боку посадових осіб, примушення до співпраці на свою користь як ручного органу, тиск на новоутворений орган, затягування процесу реєстрації.

Серед бюрократичних корупційних ризиків – «дозвіл» на скликання зборів від заступника міського голови – секретаря Київської міської ради.

Тобто можливість ініціювання комітету мікрорайону чи будинку поставили в залежність від рішення одного посадовця.

Натомість законодавством не передбачено отримання жодних погоджень від міської ради чи її посадових осіб.

В ІЗІ наголошують: це може призвести до численних судових спорів, коли люди почнуть отримувати відмови у створенні комітетів, хоча діяли відповідно до закону.

До речі, за чинним порядком розгляд питання надання дозволу на створення органу самоорганізації населення готується постійною комісією Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків. Тепер же цю роботу організує секретар Київради. 

Також законодавством не встановлено строків подання документів на розгляд органу місцевого самоврядування. У той же час Київрада хоче встановити терміни – 10 робочих днів. Це також корупційний ризик, коли посадовці, посилаючись на порушення термінів, зможуть комусь відмовити, а в когось за неправомірну вигоду прийняти документи.

Однак навіть прийом документів ще не гарантує, що їх не повернуть. Київрада передбачає ще одну «шпарину» для відмови ініціаторами створити орган самоорганізації населення – це перевірка документів на відповідність затверджених форм. На практиці це може призвести до повернення пакету документів, бо не такий стиль оформлення, не такий порядок денний та безліч інших підстав.  Хоча законодавство не встановлює жодних форм документів.

Інститут законодавчих ідей вбачає, що такий проєкт рішення органу влади є спробою виправити прогалини та недоліки законодавства. Однак цим же документом органи самоорганізації населення можуть позбавити самостійності та створити низку корупційним умов.

У майбутньому, в разі прийняття, це може перерости і на інші рішення, які будуть стосуватися більш широких верств населення.

ІЗІ рекомендує доопрацювати проєкт рішення, привести його у відповідність до законодавства, а також визначити, що форми документів є примірними та мають рекомендаційний характер.

Із висновком антикорупційної експертизи ІЗІ можна ознайомитися тут.