Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
Уряд каже: «в бюджеті немає грошей». Але грошей до держбюджету може і має надходити більше, ніж запланував Кабмін. Якщо працювати над цим
Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
В наших попередніх публікаціях щодо проекту державного бюджету на 2023 рік багато йшлося про вкрай недостатнє фінансування, заплановане урядом щодо багатьох життєво необхідних для країни статей витрат. Як головний аргумент уряду, звісно, звучить давно відоме: «в бюджеті немає грошей». Відповімо на це, що грошей до держбюджету може і має надходити значно більше, ніж запланував Кабмін. Якщо, звісно, працювати над цим.
Так, на сьогодні в країні створені умови, коли банки не мають жодних економічних стимулів для кредитування реального сектору. Навіщо це робити банкірам, якщо є цілком надійні джерела нарощування доходів шляхом придбання ОВДП (облігацій державної внутрішньої позики).
В цілому, за даними Нацбанку, в Україні знаходяться в обігу за номінально-амортизаційною вартістю ОВДП на загальну суму 1288,7 млрд грн, з яких у власності банків на 500,74 млрд грн (або 38,85%) та Нацбанку - 619,57 млрд грн (або 48,08%). Загалом у банківській системі (Нацбанк + комерційні банки) перебуває ОВДП сумарною вартістю 1120,31 млрд грн, що складає майже 86,9 % від загального їх обсягу.
Отже, висока дисконтна ставка в певній мірі призвела до стагнації кредитування реального сектору економіки, адже для комерційних банків є ідеальним за дохідністю та ризикованістю інвестиційним інструментом.
З огляду на поточну невизначеність макроекономічних умов, масове кредитування бізнесу зараз є можливим лише в разі розширення програм державної підтримки. Натомість, держбюджет на 2023 рік не передбачає програм державної підтримки бізнесу через розширення кредитування (за виключенням 80 млн грн для кредитування фермерських господарств – це крапля в морі).
А якщо не працює реальний сектор економіки, який буквально захлинається через нестачу обігових коштів, то, відповідно, падають і доходи державного бюджету.
Слід також звернути увагу на те, що плановий показник коштів, який перераховуються до держбюджету Нацбанком у 2023 році, складає 71 млрд грн.
Такий рівень перерахування Нацбанком коштів до доходів державного бюджету встановлений на фоні безпрецедентного розширення повноважень Нацбанку та суттєвого збільшення показників діяльності.
Для прикладу, як вказується у проміжній консолідованій фінансовій звітності Нацбанку за І півріччя поточного року, сума консолідованого прибутку НБУ становила 69,7 млрд гривень. Основну частину цього результату діяльності Національного банку становлять процентні доходи – понад 41 млрд грн, що в 1,7 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
З 2020 року Національний банк також став регулятором більшої частини небанківського фінансового сектору. За оцінками незалежних експертів, нинішня монетарна політика Національного банку України призводить до суттєвого збільшення його прибутку, що дозволило б вилучити до доходів держбюджету у 2023 році близько 90,0 млрд грн, або майже на 20,0 млрд грн більше, ніж визначено проектом держбюджету.
Отже, по-перше, слід збільшити показники залучення до державного бюджету прибутків Нацбанку у розмірі зазначених 20 млрд. грн. По-друге – переглянути нинішню державну банківську політику, спрямувавши її на створення стимулів для розвитку реального сектору економіки, що призведе і до значного збільшення доходів держбюджету.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 476
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19134
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12755
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12206
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10715
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9406