Через війну країна потребує нових соціальних видатків, які не враховані в бюджеті

Війна призвела до появи в Україні мільйонів біженців. Але в проекті бюджету на наступний рік ігнорується необхідність надання допомоги цим людям

Війна призвела до появи в Україні мільйонів біженців. Але уряд, судячи із проекту бюджету на наступний рік, фактично ігнорує необхідність надання допомоги цим людям. Як і потребу надання допомоги у реабілітації, соціальній та професійній адаптації учасникам бойових дій.

Війна в Україні спричинила одну з найбільших криз переміщення людей всередині країни. За оцінками експертів Міжнародної організації з міграції (MOM) в Україні біженцями, внутрішньо переміщеними особами (ВПО) є понад 6,6 млн осіб. Експерти МОМ також вказують на те, що зараз в Україні понад 17,7 мільйонів людей, що становить майже одну чверть населення, потребує гуманітарної допомоги.

Значна частина ВПО не має можливості повернутися до дому через продовження гарячої фази війни та/або через втрату власного житла. При цьому, чимало громадян, хто втратили своє житло, вирішують залишатися на тривале або постійне проживання у нових для себе територіальних громадах.

Незважаючи на значні проблеми із адаптацією біженців, проект державного бюджету на 2023 рік не передбачає видатків та фінансової підтримки місцевих громад для створення умов, які дозволять внутрішньо переміщеним особам якомога швидше адаптуватися.

Тобто ці люди фактично кинуті державою напризволяще. Адже місцеві бюджети, без державної підтримки, в переважній більшості не можуть забезпечити хоча б мінімально необхідні умови для біженців. 

Окрім вищевказаного, на сьогодні формується потреба у спеціальних державних програмах відновлення психічного здоров’я та психосоціальної реабілітації військовослужбовців та громадян, які найбільше постраждали від війни. Так, бойові дії об'єктивно призводять до втрат серед військовослужбовців та цивільних осіб. За оцінками МВС, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну від обстрілів окупантів загинуло не менше семи тисяч цивільних, ще 5,5 тисячі отримали поранення. Не кажучи вже про загиблих та поранених військових, цифри щодо яких зі зрозумілих причин є закритими.

Таким чином, триваюча війна формує потребу в значних обсягах нових соціальних видатків. Наприклад, допомоги у зв’язку з втратою годувальника, допомоги ветеранам та у зв'язку із інвалідністю. Внаслідок активних бойових дій вже виникає додаткова потреба у фінансуванні виготовлення протезів для військовослужбовців та інших категорій постраждалих осіб, закупівлі медичного обладнання для реабілітації важкопоранених, а також протезованих військовослужбовців.

Після перемоги та звільнення у запас учасників війни, перед ними виникатимуть нові проблеми, пов'язані із психологічною реабілітацією, соціальною та професійною адаптацією. І це буде новий виклик найближчих десятиліть для усієї держави.

Для прикладу, після війни у В’єтнамі, США мали небойові втрати серед ветеранів значно більші, ніж під час бойових дій, а саме: через алкоголізм, наркоманію, самогубства, криміналізацію колишніх військових. Виходячи з досвіду військових операцій в Іраку і Афганістані, експерти вказують, що після бойових дій у 40% безпосередніх учасників боїв і у 25% загального контингенту військ діагностуються прояви бойових психічних травм.

З урахуванням вищевказаного, значних видатків потребуватимуть програми відновлення психічного здоров’я та психосоціальної реабілітації військовослужбовців та громадян, які найбільше постраждали від війни. В державі також гостро проявиться проблема нестачі професійно підготовлених кадрів – фахівців-психологів з практичним досвідом.

Державним бюджетом на 2023 рік за програмою із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників бойових дій заплановано бюджетні призначення загальним обсягом 540,4 млн грн.

Але цих коштів явно замало, необхідними послугами у 2023 році буде охоплено досить незначна частина осіб, які їх потребують.

Для прикладу, розглянемо лише окремі результативні показники, яких Мінветеранів планує досягнути у 2023 році в рамках вказаної бюджетної програми:

- 1,7 тис ветеранів отримають послуги із соціальної та професійної адаптації;

- 3,9 тис ветеранів отримають послуги із санаторно-курортного лікування;

- 8 ветеранів з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи з наслідками травм і захворювання хребта та спинного мозку будуть забезпечені санаторно-курортним лікуванням;

- 18 ветеранів з інвалідністю внаслідок війни отримають грошову компенсацію замість путівки на санаторно-курортне лікування.

Вищевказаний приклад свідчить про дуже низький рівень охоплення державною допомогою ветеранів війни, які потребують соціально-психологічної реабілітації. Це більше схоже не на державну підтримку, а на її імітацію.

За оцінками експертів Світового банку, обсяг додаткових соціальних видатків, які очікуються у зв'язку із війною, може досягти одного відсотка довоєнного ВВП - це близько 55 млрд гривень. Кабінет міністрів має системно та комплексно підходити до вирішення цих нових соціальних проблем. Натомість поки що він їх фактично ігнорує.