Ціна і зміст описок та арифметичних помилок суду

Відома фраза "стратити неможливо помилувати" набуває зовсім іншого сенсу лише від місця розташування розділового знаку – коми.

Тому той, хто ставить таку кому, має сім раз відміряти і один раз відрізати, перш ніж визначитися з її місцем розташування.

Судді вершать людські долі, тому ціна їх помилки може бути дуже високою. Правосуддя здійснюється іменем України, тому помилки й описки в судових рішеннях не повинні бути a priori. Водночас, законодавець врахував той момент, що і суддя може як звичайна людина помилитися, проте така помилка допускається як виняток і певна незначна, несуттєва неточність в арифметиці, граматиці, пунктуації тощо. 

Відповідно до частини 1 статті 269 Цивільного процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Аналогічні положення є і в інших процесуальних кодексах.

Закон не надає будь-яких інших можливостей змінювати текст судового рішення, навіть якщо суддя виявить, що допустив в них помилку при оцінці доказів чи застосуванні права. Однак іноді судді зловживають процесуальною можливістю виправити арифметичну помилку чи описку.

За положеннями пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Так Верховний Суд роз’яснив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд зауважив, що не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо (постанова Верховного Суду від 21.07.2020 року в справі № 521/1074/17).

Якщо з опискою як з граматичною помилкою все більш-менш зрозуміло, то з арифметичною помилкою усе трохи складніше. 

З приводу того, що вважати арифметичною помилкою, а що такою помилкою не є, неодноразово висловлювався Верховний Суд.

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 року в справі № 127/11715/19).

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 року в справі № 22-ц/354/11).

Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка, на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а, отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц). 

Водночас, нерідко в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходимо ухвали про виправлення описок чи арифметичних помилок, які змінюють методику підрахунку (як-от, ухвала Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі № 367/768/17), або навіть змінюють резолютивну частину рішення – замість задоволення позову відмовляють в його задоволенні або ж навпаки, наприклад, ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2016 року в справі №175/1501/16-ц (в якій вказано, що, як вбачається з матеріалів справи та звукозапису судового засідання від 26 квітня 2016 року, в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення від 26 квітня 2016 року, щодо задоволення уточнених позовних вимог; однак, при виготовленні повного тексту рішення в резолютивній частині допущено описки, а саме: не зазначено, що позов не підлягає задоволенню).

Причому не гребує таким «творчим» підходом навіть Верховний Суд, підтвердженням чому є  ухвала Верховного Суду від 12 грудня 2019 року в справі №469/1511/16-а, в якій вказано, що в резолютивній частині необхідно змінити 2-5 абзаци (перед цим суд цією ж ухвалою змінив кілька абзаців мотивувальної частини рішення) і замість задоволення касаційної скарги суд зазначив, що залишає касаційну скаргу Очаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області без задоволення.

Щодо причин такого стану справ висновки кожен зробить сам, але що така ситуація є неприйнятною і підриває довіру до судової гілки влади – очевидно.