Покарані за дискримінацію в рекламі
Сексизм і дискримінація в рекламі. Як суди вирішують подібні спори і чи реально отримати штраф.
2019 рік, який підходить до свого завершення, ознаменувався численними сексистськими та дискримінаційними рекламними кампаніями.
Однак кожен «орден» знаходить свого «героя» чи, радше, «антигероя».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 140/2490/19 було повністю відмовлено в позові про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2019 № 102 «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу».
В протоколі було зазначено про те, що в місті Луцьку розміщено зовнішню рекламу на наземному щиті, яке містить зображення оголеного тіла жінки як сексуального об’єкта. Дане зображення включає натяки на сексуальність людей, що немає прямого зв’язку із рекламованим продуктом, послугою. Тіло жінки зображено принизливо, зневажливо через позування та пофарбування її тіла невідомою речовиною червоного кольору, що може натякати на тортури, асоціальну поведінку, агресію, насильство чи нетерпимість. Дискримінаційні ознаки цієї реклами очевидні та порушують частину 1, частину 3 статті 7 та пункту 2, пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу».
Експертним висновком №17-2019 від 03.04.2019 Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» у вказаній справі також підтверджено, що реклама ТзОВ «Оздоровчо-реабілітаційний комплекс "Фізіофіт Компані" є дискримінаційною та порушує вимоги частини 3 статті 7 Закону України «Про рекламу» (реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності»), частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» (реклама не може вміщувати твердження, які є дискримінаційними»), а також пункту 5.2.8 (а) статті 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-2011 (реклама вважається дискримінаційною за ознакою статті та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображує або описує жінку і чоловіка як прикрасу чи сексуальний об`єкт, включаючи натяки на статеві стосунки і сексуальність, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом, і не мають прямих асоціацій з споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо) не пояснює змісту пропонованої послуги, не створює прямого інформаційного або емоційного зв`язку із послугою, яка рекламується.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» у рекламі забороняється використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами.
У експертному висновку Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» зазначено, що надпис «Подаруй здоров`я та красу своїм коханим та близьким» зроблено значно меншим шрифтом та знаходиться не в зоні фокусування зору, а основним об`єктом уваги є зображена гола жінка в сексуально-звабливій позі з чітким зазначенням того, що є абонементне обслуговування, та з 8-го березня надається знижка 15%.
Тому, дана реклама впливає на формування свідомості в дітей та молоді, формує тендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через невербальні натяки.
Суд погодився із висновком відповідача про те, що розміщена позивачем зовнішня реклама із зображенням оголеної жінки як сексуального характеру. Реклама не пояснює змісту пропонованої послуги, не створює прямого інформаційного або емоційного зв`язку із послугою яка рекламується. Позування та пофарбування тіла жінки невідомою речовиною червоного кольору, асоціюється із пропонуванням сексуальних послуг. Таку рекламу можна розглядати скоріше як рекламування проституції, а ніж інших послуг. Зображена гола жінка в сексуально звабливій позі з чітким вказанням на те, що є абонентське обслуговування, а 8-го березня надається знижка 15%. Надпис «Подаруй здоров`я та красу своїм коханим та близьким» зроблена значно меншим шрифтом та знаходиться не в зоні фокусування зору. Зважаючи на той факт, що реклама розміщена на вулиці вона впливає на формування свідомості в дітей та молоді гендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через принизливе позування та невербальні натяки. Вказана реклама є дискримінаційною, оскільки реклама не може містити дискримінаційні твердження та інформації чи зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81331778).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року у справі № 2340/4985/18 теж було накладено штраф у розмірі близько 7 тисяч гривень й власника щитових установок, на яких була розміщена реклама домашнього 4G інтернету від провайдера "Фрегат" у м. Черкаси.
Згідно з експертного висновку № 19/05-2018 від 23.05.2018 наданого ГО «Українська Асоціація Маркетингу» та Індустріальним Гендерним Комітетом з Реклами, реклама провайдера «Фрегат» має максимально відвертий та провакаційний характер, є стовідсотково тізерною, тобто такою, що привертає увагу, дражнить. 80% площі біг-борду займає фотографічне зображення чотирьох сідниць у нижній білизні червоного кольору, під якими на червоному фоні написано « 4G» і більш дрібними буквами синього кольору пояснюється, що мова йде про інтернет і надається посилання на офіційний сайт компанії. Переважна кількість експертів та пересічних споживачів реклами провайдера «Фрегат" (65 з 82 опитаних) визнали її неестетичною та відштовхуючою, що свідчить про низький рівень професіоналізму, як розробників, так і виробників даної рекламної продукції. Також у висновку вказано, що стосовно рекламної кампанії у м. Черкаси, то це вже не перший випадок розміщення відверто дискримінаційної реклами провайдера «Фрегат» в цьому місті. Як зазначено в судовому рішенні, навесні 2016 року громадськість обурила інша зовнішня реклама: із зображенням оголених чоловіка та жінки у дитячих надувних кругах. Тому, зважаючи на той факт, що компанія «Фрегат» взяла собі за правило та норму розміщення подібного рекламного матеріалу низької якості та дискримінаційного соціального значення, експерти наголошують на необхідності припинення демонстрації рекламного матеріалу та санкційному втручанні.
З огляду на наведене реклама інтернет-провайдера «Фрегат» визнана дискримінаційною та такою, що порушує Розділ II ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу», Стандарт «Недискримінаційна реклама за ознакою статті» СОУ 21708654-002-2011 Пункт 5.2.9, оскільки зображує оголені фрагменти жіночого тіла, що ніяким чином не пов'язані із об'єктом реклами, описує жінку як сексуальний об'єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей.
Крім того, в рішенні згадується, що така реклама інтернет-провайдера «Фрегат» зображує оголені фрагменти жіночого тіла, що ніяким чином не пов'язані із об'єктом реклами, описує жінку як сексуальний об'єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей. (Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81331778).
Одеський окружний адміністративний суд задовольнивши позов у справі № 420/3081/19 від 04.07.2019 року за позовом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до інтернет-магазину "Цитрус" (ТОВ "Померанч") вирішив стягнути з відповідача майже 7 тисяч гривень штрафу. Судом було встановлено, що реклама, яку розповсюджував інтернет-магазин, містила дискримінацію за ознакою статі.
Дана реклама впливає на формування свідомості в дітей та молоді, формує гендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через невербальні натяки.
В умовах сучасності, більшість рекламодавців з корисливих мотивів, в погоні за комерційною вигодою, вдаються до відкритих принижень людини. Питання навіть не в тому, кого зображено на рекламному продукті: чоловіка чи жінку, а питання в тому як їх зображено та які при цьому норми закону порушено.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25595
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7890
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4581
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4166