Два роки у Фонді держмайна, що далі?
Зручно підбивати підсумки двох років роботи у Фонді держмайна, коли KPI оцифровані, а статуси виконання всіх задач ведуться у таск-менеджері.
Уявіть собі воронку, яка символізує шлях, що проходять потенційні інвестори від моменту, коли тільки дізнаються про прозору малу приватизацію, до перерахування грошей до бюджету, модернізації об‘єктів та створення нових робочих місць.
Зона відповідальності регіональних відділень на етапах процесу досить широка - від пошуку об‘єктів і їх підготовки на приватизацію до консультування клієнтів, укладання договорів та контролю виконання постприватизаційних умов.
Ми разом попрацювали над тим, щоб на цьому шляху з‘явилось якомога більше українців, обізнаних про можливість, раніше доступну лише вузькому колу.
Без витрат на маркетинг регіональними відділеннями за 2 роки було проведено 806 заходів з охопленням більше 17000 людей в регіонах країни.
Також було ініційовано 339 ефірів на регіональних теле- і радіоканалах, які ще збільшили охоплення. Формати різні - від брифінгів та інтерв‘ю до прес-сніданків.
В декільках десятках заходів від Львовщини до Харкова і від Чорнобилю до Херсонщини участь брав особисто.
Приватизація перестала бути чимось закритим, таємним і кулуарним.
Організували і пряму взаємодію з місцевою владою, щоб підвищити ефективність управління державним майном в областях.
Вже в цьому році було створено 23 робочі групи, які опрацювали 3949 об‘єктів, що дозволило поповнити перелік приватизації 387 об‘єктами та передати в управління громадам більше 200 одиниць позастатутного майна (житлові будинки, інженерна інфраструктура та бомбосховища).
Ця робота дозволила привернути увагу до об‘єктів, по яким була проведена підготовка з повним розкриттям інформації та оголошенням в цьому році 1553 аукціонів малої приватизації по результатам яких очікуванний дохід вже складає 4,4 млрд. грн при плані на рік в 3,7 млрд. грн.
Участь в таких аукціонах взяли 2129 учасників, а ще у 2018 році їх було 715, частина з яких фіктивні.
Скажу відверто, могли б залучити до бюджету ще на 1 млрд. грн. більше, але цьому завадило законодавче обмеження. З квітня цього року діє заборона продажу зі зниженням ціни, тому сотні об‘єктів, стартова ціна яких (бухгалтерська балансова вартість) нижче ринкової, зараз не рухаються.
Мабуть, ви бачили у щотижневих звітах неуспішні аукціони - перспектива продати є тількі стартуючи з половини балансової вартості на аукціонах.
Законотворці вже планують виправити це, то ж найближчим часом очікуйте багато можливостей для інвестицій. Як правило, це вже занедбані об‘єкти, але вони можуть бути точками зростання нового бізнесу після модернізації або демонтажу.
Що далі?
«Фабрика прозорої приватизації» ефективно працює, а команда регіональних відділень добре знає свою роботу, тож є потенціал і для подальшого руху вперед.
Варто зауважити, необхідна передумова для нього - поповнення переліку об‘єктів на приватизацію за рахунок передачі міністерствами та відомствами.
Площа об‘єктів, які не використовуються, по країні перевищує 200 НСК «Олімпійський» - це все може стати фундаментом для бізнесу і базою для оподаткування та створення робочіх місць, замість збитків на охорону та корупції.
Ще довго можу розповідати про деталі, наводити приклади та розмірковувати над стратегією і тактикою, але це буде задовго і для лонгріду.
Тільки оренда державного майна настільки велика тема, що заслуговує на окреме підсумовування.
Про корпоративне управління, курувати яке мені випала честь останній місяць, взагалі мовчу - тільки в четвер детально розповідав на конференції.
Стежте за оновленнями - звітуємо і інформуємо регулярно.
Тисну руку всім, хто допомагає та працює поруч, змінюючи державу на краще!
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 6672
-
Мобільні оператори зможуть карати клієнтів за "аб'юзивний" роумінг
Бізнес 5433
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5186
-
"Сигнал Трампу". Росія завдала ракетного удару по американському заводу в Мукачеві
Бізнес 5096
-
Падел: як спорт із Мексики підкорює Україну та чому став улюбленцем зірок і мільярдерів
Життя 4891