Хмарочоси на селі. Що відбуватиметься біля Києва через зміни у ДБН?
Одразу спойлер: чекати на позитив не варто.
Через зміни у державних будівельних нормах України супутники великих міст, які й зараз страждають від хаотичної забудови та високої щільності, тепер ризикують перетворитися вже на висотні бетонні джунглі, позбавлені будь-якої соціальної інфраструктури. Але для того, щоб зрозуміти, чому це відбувається саме зараз, треба розібратися від початку.
Ще у 2018 році Мінрегіон ухвалив чіткі обмеження щодо поверховості житлової забудови залежно від чисельності населення. Було встановлено, що у містах і сільській місцевості, де проживають до 1 000 осіб, – максимальна поверховість для багатоквартирного будинку становила чотири поверхи (до 12 метрів), для смт – п’ять поверхів, для міста з населенням до 50 тисяч – дев’ять поверхів. У більших населених пунктах (50–100 тисяч жителів) максимальна поверховість становила 16 поверхів, або 48 метрів.
Причини встановлення таких обмежень насправді об'єктивні. По-перше, це – безпека. Зрозуміло, що в селах просто немає пожежних машин, здатних загасити вогонь, скажімо, на 16 поверсі. По-друге, якщо почати зводити всюди будинки-свічки, то інфраструктура невеликих міст остаточно перестане справлятися. Я говорю і про транспортну інфраструктуру (люди, які живуть за Києвом і працюють у столиці, щодня переконуються у цьому на власному досвіді), і про соціальну.
Ось свіжий приклад того, до чого призводить непродумана та неконтрольована забудова. У селі Крюковщина під Києвом цього року лінійку 1 вересня довелося проводити тричі! А все через те, що учням не вистачає місця. Освітній заклад розрахований на 800 дітей, а за фактом навчаються у ньому дві тисячі школярів. І це у період пандемії та за необхідності дотримуватися соціальної дистанції. Уявіть, що у школі – вісім перших класів! Навчання старших класів проводять у коридорах і вестибюлях! Навчаються у кілька змін. Про норми для їдалень та санвузлів взагалі говорити марно. Якої якості освіти можна очікувати? У селі за останні роки побудували понад 20 нових житлових комплексів – і жодної школи!
Насправді це – не єдиний такий приклад. Уже зараз ми маємо проблему із соціальною інфраструктурою в багатьох містах-супутниках Києва. Попри це, забудовників обмеження на поверховість не влаштовують, і зрозуміло чому: їхнє завдання – звести максимальну кількість квадратних метрів. На те, що мешканцям, які житимуть на цих метрах, немає куди відвести дітей через відсутність шкіл і дитсадків, багатьом забудовникам просто начхати. Тому вони й билися останні кілька років, щоб прибрати вищезгадані обмеження.
І саме 1 вересня їм це вдалося. Апеляційний адмінсуд скасував наказ Мінрегіону про закріплення у державних будівельних нормах заборони на зведення багатоповерхівок у селах із населенням понад тисяча осіб і кварталах садибної забудови.
Наразі руки забудовників розв'язані, можна “виганяти” свічки навколо великих міст, отримувати надприбутки й не перейматися якимись там школами, садками та іншою інфраструктурою. Забудовники отримають гроші, а місцева влада – “головний біль” і проблеми, яких фактично вирішити самостійно вони не зможуть.
Аби не допустити, щоб невеликі міста-супутники перетворилися на непридатні для нормального життя бетонні джунглі, треба діяти вже зараз. Я ініціюватиму вирішення цієї проблеми на рівні Парламенту, місцевої влади та інших відповідальних держорганів.
Перш за все, необхідно у законний спосіб відновити обмеження щодо поверховості житлової забудови та призупинити видання дозволів на зведення багатоповерхівок у маленьких містах (принаймні – до того, як будуть розроблені адекватні правила).
Після цього провести велику аналітичну роботу: проаналізувати ситуацію щодо кожного міста, зробити аналіз генпланів і детальних планів територій, розрахувати майбутню кількість людей та визначити кількість об'єктів соціальної інфраструктури, необхідну для їхнього комфортного проживання.
Відповідно до цього – внести корективи у генеральні плани міст і змусити владу та забудовників їх ретельно дотримуватися.
Перш ніж зводити навіть невеликий будинок, необхідно мати на руках чітку документацію. Без цього розпочинати роботи неможливо. Інакше такий дім у найкращому випадку буде незручним та некомфортним, у найгіршому – він просто розвалиться. Те саме стосується й забудови міст. Без конкретного плану та якісної містобудівної документації ми гарантовано отримаємо населені пункти, в яких просто неможливо жити.
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3038
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2454
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2229
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2189
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2156