Хмарочоси на селі. Що відбуватиметься біля Києва через зміни у ДБН?
Одразу спойлер: чекати на позитив не варто.
Через зміни у державних будівельних нормах України супутники великих міст, які й зараз страждають від хаотичної забудови та високої щільності, тепер ризикують перетворитися вже на висотні бетонні джунглі, позбавлені будь-якої соціальної інфраструктури. Але для того, щоб зрозуміти, чому це відбувається саме зараз, треба розібратися від початку.
Ще у 2018 році Мінрегіон ухвалив чіткі обмеження щодо поверховості житлової забудови залежно від чисельності населення. Було встановлено, що у містах і сільській місцевості, де проживають до 1 000 осіб, – максимальна поверховість для багатоквартирного будинку становила чотири поверхи (до 12 метрів), для смт – п’ять поверхів, для міста з населенням до 50 тисяч – дев’ять поверхів. У більших населених пунктах (50–100 тисяч жителів) максимальна поверховість становила 16 поверхів, або 48 метрів.
Причини встановлення таких обмежень насправді об'єктивні. По-перше, це – безпека. Зрозуміло, що в селах просто немає пожежних машин, здатних загасити вогонь, скажімо, на 16 поверсі. По-друге, якщо почати зводити всюди будинки-свічки, то інфраструктура невеликих міст остаточно перестане справлятися. Я говорю і про транспортну інфраструктуру (люди, які живуть за Києвом і працюють у столиці, щодня переконуються у цьому на власному досвіді), і про соціальну.
Ось свіжий приклад того, до чого призводить непродумана та неконтрольована забудова. У селі Крюковщина під Києвом цього року лінійку 1 вересня довелося проводити тричі! А все через те, що учням не вистачає місця. Освітній заклад розрахований на 800 дітей, а за фактом навчаються у ньому дві тисячі школярів. І це у період пандемії та за необхідності дотримуватися соціальної дистанції. Уявіть, що у школі – вісім перших класів! Навчання старших класів проводять у коридорах і вестибюлях! Навчаються у кілька змін. Про норми для їдалень та санвузлів взагалі говорити марно. Якої якості освіти можна очікувати? У селі за останні роки побудували понад 20 нових житлових комплексів – і жодної школи!
Насправді це – не єдиний такий приклад. Уже зараз ми маємо проблему із соціальною інфраструктурою в багатьох містах-супутниках Києва. Попри це, забудовників обмеження на поверховість не влаштовують, і зрозуміло чому: їхнє завдання – звести максимальну кількість квадратних метрів. На те, що мешканцям, які житимуть на цих метрах, немає куди відвести дітей через відсутність шкіл і дитсадків, багатьом забудовникам просто начхати. Тому вони й билися останні кілька років, щоб прибрати вищезгадані обмеження.
І саме 1 вересня їм це вдалося. Апеляційний адмінсуд скасував наказ Мінрегіону про закріплення у державних будівельних нормах заборони на зведення багатоповерхівок у селах із населенням понад тисяча осіб і кварталах садибної забудови.
Наразі руки забудовників розв'язані, можна “виганяти” свічки навколо великих міст, отримувати надприбутки й не перейматися якимись там школами, садками та іншою інфраструктурою. Забудовники отримають гроші, а місцева влада – “головний біль” і проблеми, яких фактично вирішити самостійно вони не зможуть.
Аби не допустити, щоб невеликі міста-супутники перетворилися на непридатні для нормального життя бетонні джунглі, треба діяти вже зараз. Я ініціюватиму вирішення цієї проблеми на рівні Парламенту, місцевої влади та інших відповідальних держорганів.
Перш за все, необхідно у законний спосіб відновити обмеження щодо поверховості житлової забудови та призупинити видання дозволів на зведення багатоповерхівок у маленьких містах (принаймні – до того, як будуть розроблені адекватні правила).
Після цього провести велику аналітичну роботу: проаналізувати ситуацію щодо кожного міста, зробити аналіз генпланів і детальних планів територій, розрахувати майбутню кількість людей та визначити кількість об'єктів соціальної інфраструктури, необхідну для їхнього комфортного проживання.
Відповідно до цього – внести корективи у генеральні плани міст і змусити владу та забудовників їх ретельно дотримуватися.
Перш ніж зводити навіть невеликий будинок, необхідно мати на руках чітку документацію. Без цього розпочинати роботи неможливо. Інакше такий дім у найкращому випадку буде незручним та некомфортним, у найгіршому – він просто розвалиться. Те саме стосується й забудови міст. Без конкретного плану та якісної містобудівної документації ми гарантовано отримаємо населені пункти, в яких просто неможливо жити.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25715
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7890
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6257
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4581
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4172