Відчуваєте, що коштів для ведення бізнесу не вистачає? Яка цьому може бути причина.
У моїй практиці був такий випадок: власник невеликого виробничого підприємства запросив мене, як економіста, допомогти йому знайти причину фінансових проблем у бізнесі. Його підприємство тривалий час досить успішно розвивалося, вийшло на ринок, зарекомендувало себе. Власник впроваджував нові технології, передовий досвід з цього напрямку, але в останні роки почав відчувати постійну потребу в коштах. З часом і позикові кошти не допомагали, до того ж підходив час їх віддавати.
Проаналізувавши фінансовий стан підприємства мною було встановлено:
1.Система оплати праці не відповідала фінансовим можливостям підприємства. Виробництво працювало не на повну потужність, не завжди були замовлення, тому частину часу працівники не були завантажені роботою. Щоб не втратити кваліфікованих фахівців, їм продовжували нараховувати пристойну оплату за весь робочий час.
Завжди, коли на будь-якому підприємстві виникають фінансові проблеми, то починають саме із скорочення витрат на зарплату. Хоча, як правило, зарплата не є основною причиною проблем, бо її доля в собівартості продукції чи послуг у нашій країні досить не значна. Але, усунувши неефективне використання робочої сили, часткової економії можна досягти.
2.Облік у виробництві був налагоджений не належним чином, тобто все, що було взято зі складу на виробництво, списувалося на вироблену продукцію. Враховуючи високу вартість сировини, контроль за її використанням міг би дати вагомий результат.
3.І найголовніше, визначаючи собівартість продукції не в повній мірі, враховувалися загальновиробничі витрати.Відповідно ціна на продукцію формувалася занижена. Звичайно, є ринок, який часто не дозволяє піднімати ціну до рівня прибутковості. Але, якщо власник розуміє, що цей виріб йому не вигідно випускати, бо він отримує збитки, то він, або здешевить, або знайде інші ринки збуту, або зовсім зупинить виробництво такої продукції.
Саме загальновиробничі витрати є «темною конячкою» у складі собівартості продукції чи послуг. До того ж, це не є стала величина, вона може змінюватися в результаті не тільки збільшення чи зменшення витрат, а і за зміни обсягів виробництва, бази розподілу, тощо.
Проблема ще полягає в тому, що коли підприємство працює не ритмічно, скоротити загальновиробничі витрати пропорційно випуску продукції не можливо. Бо є постійні витрати, які не залежать від того працює підприємство чи ні.
Формування собівартості продукції досить складний механізм. Далеко не кожен бухгалтер чи економіст може правильно її визначати. На таку ділянку роботи завжди ставлять самих досвідчених фахівців, які повинні постійно слідкувати і аналізувати цю величину у складі собівартості.
Тому задача економіста правильно визначити планову собівартість продукції та ціну, а бухгалтера - сформувати фактичну собівартість. Адже від цього залежить доля бізнесу.
Якщо на підприємстві є залишки готової продукції на складах, незавершене виробництво, заплутаний облік, то власник може роками не розуміти чому уся продукція ніби то прибуткова, фінансовий звіт показує прибуток, а у нього не вистачає коштів на ведення бізнесу.
Тому дуже важливо врахувати усі витрати, які несе підприємство на здійснення діяльності, закласти їх у собівартість продукції чи послуг та правильно визначити результат.
Своїх колег я завжди попереджаю: бухгалтер своєю діяльністю може принестипідприємству штраф, а економіст – крах.
