Не зерном єдиним – чому в Україні треба створити Міністерство розвитку сільських територій
З березня в Україні мають відновити МінАПК, однак якщо його просто реінкарнують з тими ж функціями, які воно мало раніше – це нічого не дасть для розвитку сільських територій.
Усі кроки уряду в цьому напрямі показують, що у нього немає ні стратегії, ні плану дій, а все робиться наосліп в угоду шкурним інтересам обмеженого кола осіб.
Битви за аграрний сектор
Усі дискусії навколо відновлення МінАПК – це насправді боротьба за вплив над земельним банком та експортом сільськогосподарської продукції. Різні відомства не хочуть втрачати свого впливу над структурами, де можна заробити корупційні кошти. Адже, якщо з аграрія не можна напряму витягнути гроші, то це роблять під час вивезення і погрузки на судна чи у вагони-зерновози руками Держпродспоживслужби. Ця структура визначає якість продукції, а отже може впливати на те, хто і скільки сировини може продати, і за те, хто буде контролювати її, іде найбільша битва.
Про війну різних міністерств за контроль над аграрним сектором ми уже говорили в попередньому блозі.
Потонувши в кулуарних іграх, держава фактично самоусунулась від формування політики розвитку сільських територій, при якій у центрі уваги має стояти людина. З одного боку, реформа місцевого самоврядування дала хоч мінімальну змогу розвивати благоустрій територій, але це не вирішує ключового питання - як людям заробляти і за що жити.
Прикро, що влада не розуміє навіть різниці між фермерами і одноосібниками і змішує їх в один котел. А коли ми говоримо про відновлення міністерства, увага для одноосібників мала би бути величезна. Адже це самозайняті люди, які на своїх невеличких земельних наділах і присадибному господарстві заробляють собі на життя і нічого не просять із бюджету.
Скажімо, в Німеччині держава за таких самозайнятих людей, у яких річний оборот коштів менше 8 тисяч євро, платить пенсійні внески та оплачує медстраховку і таким чином підтримує їх. У нас же ці люди покинуті напризволяще, і у підсумку ми маємо масову міграцію з сіл у міста і за кордон. Тільки за останній рік при закритих кордонах з країни виїхали майже 150 тисяч людей.
Чому міграція з сіл це погано
Коли люди виїжджають за кордон – вони там сплачують податки і розвивають економіки інших країн, це загальновідомий факт. Але і трудова міграція в свої міста для розвитку країни не додає. Адже у нас повністю провалена і промислова політика, виробництв немає і приїжджаючи в міста люди максимум можуть працювати у сфері послуг, а це не створює додаткового валового продукту і доданих коштів в економіку, і ми продовжуємо буксувати на місці.
Велосипед давно придумали
Україна - не єдина країна в світі, яка зіштовхнулась з проблемами занепаду сільських територій і трудової міграції. Мені дуже імпонує досвід Естонії. Ця пострадянська країна також потерпала від того, що працездатне населення виїжджало до більш багатих держав ЄС, в основному Великобританії і Норвегії.
Щоб зупинити ці процеси, вони переорієнтувались з аграрної політики на розвиток сільських територій, створили відповідне міністерство, яке комплексно підходить до вироблення державної політики і впровадження програм, спрямованих на те, щоб стимулювати людей залишатись жити в сільській місцевості.
Шляхи виходу з кризи
Першим кроком виходу з економічної депресії мало б стати створення адекватного Міністерства розвитку сільських територій. В ідеалі такому відомству треба дати функції розпорядження землями, лісами, водним і рибними промислами, виробництвом продуктів харчування. Воно має комплексно підійти до розвитку сільських територій. Завдання держави - шляхом або субвенцій, або пільгових кредитів дати людям стимули жити, працювати і заробляти у себе вдома.
Верховна Рада має прийняти закон про створення і наповнення Фонду сільського розвитку і кошти з нього повинні йти не на дотації агрохолдингам, а на підтримку самозайнятих людей у сільській місцевості. Тоді ми зможемо повністю змінити структуру своєї економіки і суттєво підвищити рівень життя людей.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 24337
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7869
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6240
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4085