Не зерном єдиним – чому в Україні треба створити Міністерство розвитку сільських територій
З березня в Україні мають відновити МінАПК, однак якщо його просто реінкарнують з тими ж функціями, які воно мало раніше – це нічого не дасть для розвитку сільських територій.
Усі кроки уряду в цьому напрямі показують, що у нього немає ні стратегії, ні плану дій, а все робиться наосліп в угоду шкурним інтересам обмеженого кола осіб.
Битви за аграрний сектор
Усі дискусії навколо відновлення МінАПК – це насправді боротьба за вплив над земельним банком та експортом сільськогосподарської продукції. Різні відомства не хочуть втрачати свого впливу над структурами, де можна заробити корупційні кошти. Адже, якщо з аграрія не можна напряму витягнути гроші, то це роблять під час вивезення і погрузки на судна чи у вагони-зерновози руками Держпродспоживслужби. Ця структура визначає якість продукції, а отже може впливати на те, хто і скільки сировини може продати, і за те, хто буде контролювати її, іде найбільша битва.
Про війну різних міністерств за контроль над аграрним сектором ми уже говорили в попередньому блозі.
Потонувши в кулуарних іграх, держава фактично самоусунулась від формування політики розвитку сільських територій, при якій у центрі уваги має стояти людина. З одного боку, реформа місцевого самоврядування дала хоч мінімальну змогу розвивати благоустрій територій, але це не вирішує ключового питання - як людям заробляти і за що жити.
Прикро, що влада не розуміє навіть різниці між фермерами і одноосібниками і змішує їх в один котел. А коли ми говоримо про відновлення міністерства, увага для одноосібників мала би бути величезна. Адже це самозайняті люди, які на своїх невеличких земельних наділах і присадибному господарстві заробляють собі на життя і нічого не просять із бюджету.
Скажімо, в Німеччині держава за таких самозайнятих людей, у яких річний оборот коштів менше 8 тисяч євро, платить пенсійні внески та оплачує медстраховку і таким чином підтримує їх. У нас же ці люди покинуті напризволяще, і у підсумку ми маємо масову міграцію з сіл у міста і за кордон. Тільки за останній рік при закритих кордонах з країни виїхали майже 150 тисяч людей.
Чому міграція з сіл це погано
Коли люди виїжджають за кордон – вони там сплачують податки і розвивають економіки інших країн, це загальновідомий факт. Але і трудова міграція в свої міста для розвитку країни не додає. Адже у нас повністю провалена і промислова політика, виробництв немає і приїжджаючи в міста люди максимум можуть працювати у сфері послуг, а це не створює додаткового валового продукту і доданих коштів в економіку, і ми продовжуємо буксувати на місці.
Велосипед давно придумали
Україна - не єдина країна в світі, яка зіштовхнулась з проблемами занепаду сільських територій і трудової міграції. Мені дуже імпонує досвід Естонії. Ця пострадянська країна також потерпала від того, що працездатне населення виїжджало до більш багатих держав ЄС, в основному Великобританії і Норвегії.
Щоб зупинити ці процеси, вони переорієнтувались з аграрної політики на розвиток сільських територій, створили відповідне міністерство, яке комплексно підходить до вироблення державної політики і впровадження програм, спрямованих на те, щоб стимулювати людей залишатись жити в сільській місцевості.
Шляхи виходу з кризи
Першим кроком виходу з економічної депресії мало б стати створення адекватного Міністерства розвитку сільських територій. В ідеалі такому відомству треба дати функції розпорядження землями, лісами, водним і рибними промислами, виробництвом продуктів харчування. Воно має комплексно підійти до розвитку сільських територій. Завдання держави - шляхом або субвенцій, або пільгових кредитів дати людям стимули жити, працювати і заробляти у себе вдома.
Верховна Рада має прийняти закон про створення і наповнення Фонду сільського розвитку і кошти з нього повинні йти не на дотації агрохолдингам, а на підтримку самозайнятих людей у сільській місцевості. Тоді ми зможемо повністю змінити структуру своєї економіки і суттєво підвищити рівень життя людей.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов вчора о 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська вчора о 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв вчора о 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч вчора о 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко вчора о 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 04.11.2024 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 04.11.2024 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 04.11.2024 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 04.11.2024 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 04.11.2024 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 04.11.2024 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 04.11.2024 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 04.11.2024 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 28072
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11672
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11326
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6912
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 5226