Україна екологічна
Нам конче необхідний всенародний екологічний рух, що зможе об’єднати якомога більше людей, узяти на себе всі зобов’язання з покращення екологічної ситуації в країні. У ньому має брати участь кожен свідомий українець, адже в гарному стані довкілля зацікавле
Зараз, коли Україна боретьсяза свою територіальну цілісність, жодна інша проблема не може стати для насбільш пріоритетною. Принаймні в найближчий час.
Війна і справді є головним викликом сьогодення. Протебуло б помилкою вважати, що вона обмежується зоною АТО.
Миборемося не лише із зовнішнім ворогом, а й зі застарілим радянським світоглядом,притаманним більшості українців. Таке світосприйняття характеризуєтьсязверненням до держави з будь-якої нагоди й фактичною неможливістю розв’язувати власніпроблеми самостійно, у межах громадянського суспільства.
Самецей радянський менталітет породжує нашу тотальну безініціативність, що шкодитьусім сферам соціального життя, а передусім – екології.
Українці до проблемдовкілля ставляться зовсім не так, як громадяни розвинених кран. У той час, як ми не можемо впоратися навіть знайпростішими екологічними питаннями, європейські й американські містарегулярно очолюють рейтинги найбільш екологічних міст світу (за доступністю й чистотою води, ретельністюприбирання сміття, станом каналізаційних мереж, рівнем забруднення повітря й транспортниминегараздами).
Зчим пов’язана така разюча різниця? Причин тут декілька. Найочевидніші – низькаякість життя українців (у тій же Європі екологічні рухи набули поширення лишепісля досягнення країнами певного рівня економічного розвитку) та відсутністьбагатовікового досвіду відстоювання власних прав. Але чи не найголовнішимфактором є банальний брак екологічної культури й освіти серед населення.
Томупочати варто саме з «голови», тобто культурно-освітньої підготовки нашихгромадян. Екологічна освіта українців має стартувати з наймолодшого віку татривати протягом усього життя.
Особливу увагу варто приділити рекламі екологічногоспособу життя. Наприклад, доречним було б розробити плакати креативного змісту типу«Кидайте сміття прямо сюди! Тут все одно брудно» чи «Не вимагай результату від збірної України,коли сам не можеш влучити в урну». Якщо пряма агітація щодо захисту довкіллязазвичай не діє, то така іронічна антиагітація може стати дуже ефективною. Воназдатна стимулювати українців замислитися про екологічні проблеми й посилити суспільнуважливість питань охорони довкілля..
Та лише креативної реклами недостатньо. Вона передусім спрямованана трансформацію внутрішніх установок людей – а їх, як відомо, змінити важко. Аекологічна реклама має призводити до більш конкретних наслідків – наприклад,залучення громадян до участі у відповідних акціях, збору коштів для їх проведення і т.д.Креативний підхід потрібен, але він має набути більш системних форм і знайтисвоє вираження, наприклад, у креативному екологічному русі.
Друге,про що варто сказати, – це власне проведення масових екологічних акцій. Воникорисні не лише для довкілля, а й для становлення екологічної свідомостігромадян. Адже коли людина сама долучається до заходу з охорони довкілля, вонапочинає розуміти масштаби шкоди, яка завдається навколишньому середовищу.Пройшовши таку «школу», громадянин не лише ніколи не смітитиме на вулиці, але йзакликатиме інших дбати про розбудову екологічно чистої України.
Існуєдуже багато видів екологічних заходів, та найефективнішими є акції зроздільного збору відходів (вторинної сировини, небезпечних відходів та органіки),висаджування дерев (як у місті, так і в лісі), еко-уроки й майстер-класи.Окремо хотілося б наголосити на важливості волонтерського прибирання сміття.Щороку його кількість в Україні зростає на 5-7%.При цьому на переробку йде лише 10%усіх відходів, решта ж опиняється на офіційних чи неофіційних полігонах(смітниках).
Милуватися чистотою вулиць,звісно, бажає кожен. Проте далеко не всі готові їх прибирати. Хтось не може й навіть не намагається нічогоробити – від таких важко чогось домогтися; хтось має безліч можливостей, але нехоче допомагати спільній справі; хтось бажає взяти участь, але не знає як. Докожного типу людей треба застосовувати власний підхід, щоб залучити длярозв’язання екологічних проблем якомога більше однодумців.
Якщо ж у потенційногоактивіста просто немає вільного часу, але є фінансова можливість допомогти, необхіднонадати йому змогу підтримати спільну справу. Та, на жаль, зараз у країні такімеханізми відсутні. Звісно, в Україні є окремі екологічні організації, протежодна з них поки що не змогла вийти на загальнодержавний рівень. А віддавати своїкошти чи час комусь невідомому, наші громадяни, очевидно, особливого бажання немають.
Намконче необхідний всенародний екологічнийрух, що зможе об’єднати якомога більше людей, узяти на себе всізобов’язання з покращення екологічної ситуації в країні. У ньому має брати участькожен свідомий українець, адже в гарному стані довкілля зацікавлені абсолютновсі. Не має значення, чи підтримуєш ти певну громадську організацію, байдуже,які твої політичні погляди – праві чи ліві. Від поганої екології кожен страждаєоднаково. Тому ставитися до своєї батьківщини як до тимчасового притулку –недозволена розкіш, адже якщо ми продовжуватимемо в тому ж дусі, по собі залишимолише декорації для зйомок постапокаліптичних фільмів.
Початипотрібно з регіонів – об’єднати всі існуючі екологічні організації таактивістів, розробити ефективні екологічні акції на основі найкращих практик тапочати масштабну роботу.
Однієюз найнебезпечніших помилок людини є ставка на одномоментну вигоду, що шкодитьдовкіллю. Передусім ми маємо дбати про майбутні покоління, що прийдуть нам назміну вже завтра. Адже, як влучно кажуть американські індіанці, ми не отрималиЗемлю в спадок від батьків – ми взяли її в борг у наших дітей.
Нажаль, відновити втрачені природні багатства найімовірніше вже не вийде. Томунам пощастить, якщо встигнемо врятувати бодай те, що від них залишилося. І зкожною хвилиною часу зостається все менше.
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора вчора о 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
-
Дніпро — це офіси, SOHO й ескортниці? Репортаж про життя міста під час війни
13187
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 7108
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 4205
-
Фінські аналітики помітили зрушення у структурі експорту нафти з РФ після санкцій США
Бізнес 3500
-
Ані Путін, ані Трамп насправді не зможуть побудувати новий світовий порядок. Ось що каже історія
Думка 3171