Цього місяця у світі відзначався День боротьби з діабетом. Але у вітчизняних медіа я чомусь не побачила сплеску публікацій на цю тему. Втім вона є надважливою саме зараз, і ось чому.
Діабет в цифрах та фактах
Для тих, хто, на щастя, ніколи не стикався з темою діабету, почну з основних понять.
Діабет виникає, коли підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну, або коли організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін – гормон, який регулює рівень глюкози в крові. Діабет 1 типу характеризується недостатнім виробленням інсуліну та потребує його щоденного введення. Причини його виникнення, на жаль, досі не відомі, а повністю вилікуватися майже неможливо. Діабет 2 типу виникає внаслідок неефективного використання інсуліну організмом. Цей тип хвороби здебільшого пов’язаний із вадами способу життя, як-от малорухливістю, неправильним харчуванням, надмірним індексом маси тіла тощо.
Згідно даних Міжнародної діабетичної федерації:
● діабет був причиною 6,7 мільйона смертей у 2021 році – 1 смерть кожні 5 секунд,
● люди, які живуть з діабетом, мають втричі більший ризик розвитку серцево-судинних захворювань,
● у 1 з 3 людей з діабетом протягом життя розвивається певна форма втрати зору,
● ниркова недостатність у 10 разів частіше зустрічається у людей з діабетом,
● кожні 30 секунд десь у світі через діабет втрачається нижня кінцівка.
У 2021 році близько 537 мільйонів дорослих у світі жили із діабетом. 3 з 4 з них – у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Майже 240 мільйонів дорослих живуть з недіагностованим діабетом.
Понад 1,2 мільйона дітей та підлітків (0-19 років) живуть з діабетом 1 типу.
21 мільйон новонароджених страждає на діабет під час вагітності.
За прогнозами, загальна кількість людей, які живуть із діабетом, зросте до 643 мільйонів до 2030 року та до 783 мільйонів до 2045 року.
Сумно та вражаюче, чи не так?
Та попри шокуючі цифри лікарі та експерти єдині у думці: вплив діабету на людство цілком можна зменшити завдяки таким заходам:
● профілактичні заходи для діабету 2 типу,
● рання діагностика всіх видів діабету,
● належне лікування всіх типів діабету.
Здавалося б, все зрозуміло та просто. Але не всюди і не завжди.
Діабет в Україні: проблеми та виклики
Проблема 1 – відсутність обліку. В Україні, за даними Діабетичного атласу-2021, живе 2,3 млн діабетиків і майже мільйон не знають про свій діагноз. Показник смертності від хвороб, пов'язаних із високим вмістом цукру в крові, за останні 10 років зріс у 2,5 рази і в 2021 році становив 58 тисяч випадків.
Втім, це приблизні цифри, адже автори зазначеного джерела отримують дані фрагментарно. Спеціалізована статистика діабету у нашій державі не ведеться з 2017 року. Таким чином, на жаль, працює загальновідомий управлінський закон «ми не можемо управляти тим, що не рахуємо».
Проблема 2 – обмежені можливості профілактики. Як я казала вище, на думку медиків, профілактичні міри багато чого вирішують у боротьбі з діабетом, принаймні 2 типу. Ці заходи в цілому достатньо прості: переглянути свій раціон, зменшивши кількість глюкози на користь клітковини, додати у своє життя фізичну активність, позбутися зайвої ваги, відмовитись від шкідливих звичок, як от паління та надмірного споживання алкоголю.
Та чи легко все це втілити в життя у наших реаліях? Ні, враховуючи перебування більшості людей у хронічному стресі та звичку поратися з ним «за допомогою» саме шкідливих звичок та нездорової їжі. До речі, щодо їжі є ще один фактор: згідно Інфляційному звіту НБУ, який було випущено у жовтні цього року, 26,2% українців наразі змушені економити на їжі. Тож про масовий перехід на здорове та збалансоване харчування (яке зазвичай є дорожчим) поки що, на жаль, не йдеться.
Проблема 3 – складності діагностики. Пам’ятаєте цифру про мільйон українців, які не знають про свій діагноз? А як ви думаєте, яка частка цих людей знається на тому, що симптомами діабету є: відчуття сильної спраги, необхідність мочитися частіше, ніж зазвичай, затуманений зір, відчуття втоми? До того ж, навіть знаючи симптоми, люди можуть відносити ці розлади на рахунок все того ж стресу, перевтоми, застуд тощо. Особливо, якщо доступ до медичного закладу є ускладненим через те, приміром, що людина є переселенцем, не знає місцевої інфраструктури або взагалі знаходиться у населеному пункті, де відсутня амбулаторія чи поліклініка.
Проблема 4 – вартість діабету. Так, критичні витрати на лікування діабету здійснюються за рахунок держави. До них входять: безкоштовне надання різних типів інсуліну залежно від потреб пацієнта, тест-смужки для вимірювання рівня глюкози в крові, фінансування регулярних консультацій з ендокринологом та іншими спеціалістами, часткова або повна реімбурсація інших (крім інсулінів) лікарських засобів для контролю діабету та профілактики його ускладнень тощо.
Втім, витрати, пов’язані з лікуванням та контролем цього захворювання, не обмежуються тими, що перелічені вище. До їхнього складу ще входять:
– витрати на харчування. Про це йшлося вже у темі профілактики, але коли захворювання вже сталося, зміна способу харчування часто набуває критичного значення. І так, це харчування стає ще дорожчим, аніж під час профілактики.
– витрати на доступність медичних послуг. Навіть якщо самі обстеження є безоплатними, є ще питання логістики. Тобто потрібно або проживати у місті із наявною медичною інфраструктурою (що для тих самих переселенців може бути достатньо дорого), або витрачати чимало грошей на дорогу до відповідних медичних закладів.
– витрати на «якість життя». До цього пулу можна віднести все, що допомагає полегшити існування зі хворобою: придбання приладдя, що автоматизує контроль цукру та введення інсуліну, відвідування спортивних закладів (приміром, басейн в цьому випадку є одним із найкращих видів фізичної активності), звернення за психологічною допомогою (адже діабет часто докорінно змінює плани на життя, і з цим дуже важко впоратися самостійно).
Та існує ще одна фінансова пастка: одночасно зі значним зростанням витрат можуть суттєво зменшитися доходи. І особливо вразливими в цьому випадку стають батьки дітей, у яких діагностовано інсулінозалежний діабет 1 типу. Чіткий режим харчування, своєчасне вимірювання рівня глюкози, правильний розрахунок та введення потрібної дози інсуліна – ці життєво важливі складові контролю захворювання швидко опанує дорослий, але для дитини, навіть підліткового віку, це може виявитись надскладним. Що вже казати про дітей молодшого віку? Тому левова частка часу батьків має бути присвячена догляду за дитиною. І тут дуже важко стає обходитись без додаткових грошових джерел.
Які існують рішення?
Не будучи медичним працівником, я не маю компетенцій торкатися того, якими мають бути державні програми запобігання діабету, контролю захворюваності тощо. Втім, як людина з великим досвідом у страхуванні життя та спілкуванні з клієнтами, я маю своє бачення того, що має робити кожен з нас.
Бути обізнаним. Ми маємо знати про захворювання та його симптоми якомога більше. І це, звісно, має бути інформація не з популярних блогів, а від фахових лікарів.
Дбати про здоров’я. Відчувши погіршення здоров’я, яке може бути симптомом, варто одразу звернутися до лікаря. Так, це може звучати банально, але який відсоток з нас дотримується цього правила? Ми можемо відшукати 1000 + 1 причину відтермінувати консультацію: немає часу, далеко їхати, зазвичай проходить саме. Але це невірний шлях.
Відрегулювати спосіб життя. Це дійсно важко зробити в умовах постійного стресу. Але як щодо використання його не в якості виправдання, а в якості вікна можливостей? Пробіжка замість сигарети, консультація з психологом замість зайвого келиха? Це потребуватиме певних зусиль, але результат – навичка цивілізованої роботи зі стресом – їх точно виправдає.
Мати навички контролю бюджету. Так, це знов про мою улюблену тему фінансової грамотності та вміння планувати доходи та витрати. Адже саме ці навички допоможуть швидко переглянути бюджет та адаптувати його до збільшення витрат у разі захворювання.
Фінансово захистити дитину. В цьому людство ще не винайшло нічого кращого за страховий поліс. Втім, укладаючи такий договір, потрібно переконатися, чи входить діабет до переліку захворювань, які покриває страховка. А також – чи достатньо буде суми виплати на всі «неочевидні» витрати, враховуючи можливу втрату заробітку батьками.
Зичу здоров’я вам та близьким і до зустрічі у наступній статті!
