Дев’ять кроків для порятунку музичної індустрії в Україні
Що повинно зробити міністерство культури щоб врятувати музичну індустрію під час "локдауну"?
Держава зупинила проведення повноцінних концертів і ми розуміємо що це необхідно для збереження здоров’я глядача. Але скільки ще співаки і музиканти витримають без діалогу з Урядом при забороні працювати і відсутності дотацій?
Десять місяців ми чуємо від Уряду, що виділено гроші на підтримку креативних індустрій. А що таке креативні індустрії? Мало кому зрозумілі ці іноземні слова. Та і нашим законодавством до них віднесені дуже різноманітні види діяльності від книговидання і народних промислів до музичної індустрії...
Чим на сьогодні є музична індустрія? Це величезна кількість робочих місць: автори пісень, музиканти, продюсери, режисери шоу, танцівники, освітлювачі, монтажники сцени та інші. І всі вони без роботи з березня 2020р. І без реальної грошової підтримки держави. Всі підрахунки втрат в галузі є неточними, частина галузі в тіні. Але більшість цих людей сплачує податки при забороні працювати. Влітку вони перебивались підробітками на свій страх і ризик, але зрозумілої державної політики не будо за цей період і не має і досі, хоча в карантині ми вже 8 місяців!
УМП 3 вересня провела мітинг з вимогою до Уряду створити робочу групу для напрацювання плану виходу з кризи. І ця наша вимога досі не виконана.
Коли буде сформовано ефективну політику в сфері муз.індустріі? Підтримка через УКФ (на яку виділені величезні бюджетні кошти ) для муз. індустріі не спрацювала. Я не знаю жодного представника галузі, якому вдалось через УКФ отримав інституційну підтримку у вигляді грошей про яку так багато сказано. Це треба визнати і шукати інші інструменти.
А хто ж конкретно формує політику в нашій сфері?
Це Міністр О.Ткаченко, зас.міністра Л.Петасюк, директор профільного директорату А.Образцова.
Чи маємо ми діалог після 8 місяців спроб його налагодити? Ні. Ми отримали незрозумілі рішення, які забороняли проведення концертів для організаторів з неосновними КВЕДами, в той час як в Європі обмеження стосувались кількості глядачів та тривалості їх контакту з персоналом ( як ефективні заходи для зупинення вірусу), а у нас боролись з неосновними КВЕДами. А держслужбовці міністерства, які отримують свої ЗП, не дивлячись на карантин, так і не розібрались в роботі муз.індустрііі. Може вважають її меншовартісною від кіно чи книговидання, в той час, як саме муз.індустрія заробляє найбільше грошей!
Ми не вийдемо з кризи без професійної співпраці з Міністерством і втратимо галузь. Втрачати час на обговорення більше ніколи. Треба діяти.
Необхідно:
1. Визначитись який орган( та який структурний підрозділ) відповідає за формування політики та підтримки муз. індустрії під час карантинних обмежень. Якщо це Директорат мін.культури з креативних індустрій і книговидання, то хто с трьох його працівників персонально займається муз. індустрією? Якщо його потужностей недостатньо для роботи і ніхто її не проводить, це необхідно визнати, і УМП готова стати майданчиком для обговорення шляхів виходу з кризи;
2. Стимулювати споживання муз. послуг глядачем (під час падіння доходів населення) через розробку Мінкультури та Мінфіном цільових програм по залученню бюджетних коштів для компенсації 50% вартості квитка глядача. Це збереже галузь і підтримає глядачів, які не мають можливості придбати квиток за повну вартість.
3. Створити простий механізм виплати компенсацій платникам податків в муз.індустрііі за вимушений простій. Як це в інших країнах- через податкову( особистий кабінет) без будь-яких конкурсів. Тим більше, що кошти на це були виділені в 2020;
4. Створити належний податковий клімат для авторів музичних творів фіз.осіб (вони на сьогодні сплачують податки з роялті у розмірі 19,5% ПДФО + військовий збір). Через таке податкове навантаження вони просто вимушені відмовлятись від своїх авторських прав і подальшого отримання роялті як свого доходу. В той час, коли суб’єкти господарювання сплачують податки за роялті вчетверо (!!!) менше податків за ставкою лише 5 %! Ці ставки необхідно урівняти через однорідну діяльність цих суб’єктів. (Законопроект розроблено УМП).
5. Прийняти Закон, яким установити мораторій на проведення документальних і камеральних перевірок протягом трьох років для суб‘єктів муз.індустріі, які здійснили державну реєстрацію протягом 3 місяців з набрання чинності цього закону. Так ми виведемо суб’єктів які перебувають в тіні ( Законопроект розроблено УМП).
6. Звільнити до завершення дії карантину від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб - суб’єктів музичної індустрії. Цей період включити до страхового стажу та вважати що ці страхові суми було сплачено. Іншими словами зберегти страховий стаж для нарахування пенсій за весь період карантину, навіть при несплаті страхових сум для представників муз.індустріі (Законопроект розроблено УМП).
7. Прийняти Закон « Про музичну індустрію» та визначити основних понять: муз.індустрія, муз.продукт та ін. (Законопроект розроблено УМП).
8. Прийняти Закон « Про музичний експорт», який нарешті буде стимулювати гастролі наших виконавців за кордоном, що виведе їх на світову арену та принесе доходи в бюджет.
9. Почати популяризацію легального використання музики в Україні з комерційною метою (в кафе, барах, ресторанах). На сьогодні 76 % музики в комерційних цілях використовується нелегально! Автори, виконавці не отримують роялті яке так необхідне під час карантинних обмежень і заборони масових заходів! Музична індустрія, як бізнес є невід’ємною частиною економіки країни та національного культурного продукту. Без діалогу з Урядом (через профільне міністерство) ми втратимо галузь.
- Follow-up у грантрайтингу: як після подання заявки зміцнити шанси на виграш Олександра Смілянець 10:15
- Антикриз через фейки. Або як намагаються звести на манівці "Міндічгейт" Володимир Горковенко вчора о 23:36
- Збільшення ліміту бронювання: покрокова процедура для критично важливих підприємств Віталій Соловей вчора о 22:40
- Дві свободи України Сергій Дідковський вчора о 18:51
- Як підготувати ефективний Concept Note: структура, логіка та поради для ГО й бізнесу Олександра Смілянець вчора о 16:50
- Україна та Азербайджан: пліч-о-пліч у часи випробувань Юрій Гусєв вчора о 14:47
- Як війна змінила комерційний дизайн: гнучкість, безпека та нові стандарти простору Алеся Карнаухова вчора о 11:58
- Ефект Данінга-Крюгера: чому некомпетентні люди переоцінюють себе Олександр Скнар 20.11.2025 14:08
- Перевалюйте без паніки Євген Магда 20.11.2025 13:51
- Що впливає на податкове резидентство компанії? Ольга Ярмолюк 20.11.2025 10:00
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов 19.11.2025 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич 19.11.2025 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська 19.11.2025 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська 19.11.2025 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір 19.11.2025 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2729
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 474
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність 137
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу 98
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення 84
-
"Історичний день". Україна відходить від людиногодин у будівельних держконтрактах
Бізнес 16223
-
Мільярдери, які хочуть перемогти старіння: науковиця розвінчує три головні міфи біохакінгу
Життя 8508
-
Львів почав планувати новий район на півночі міста: запросили міжнародних експертів
Бізнес 5495
-
Google інтегрувала Gemini у Maps – що нового в застосунку
Технології 3961
-
Casio випустила годинник AE-1700H, який підказує, коли ловити рибу
Технології 3480
