Що робити власникам іноземних компаній у 2023 році?
Щоб допомогти орієнтуватись ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Війна змінила життя не тільки пересічних українців, але і вітчизняного бізнесу. Потреби у зміні ланцюгів постачання та збуту, перепрофілювання бізнесів та зміни у законодавстві як України, так і багатьох європейських держав, спонукають підприємців перебудовувати свої міжнародні бізнес-структури. При цьому бенефіціарам, окрім суто бізнес-потреб, варто не забувати і про податкові аспекти – серед іншого, правила щодо контрольованих іноземних компаній («Правила КІК»), які тільки нещодавно запрацювали в Україні. Щоб допомогти орієнтуватись у цих «незвіданих водах», ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Визначення КІК та їх контролерів
Перше, що потрібно перевірити «потенційному» контролеру КІК, його/її статус податкового резидента, адже Правила КІК поширюються лише на податкових резидентів України. У цьому зв’язку не варто зводити аналіз резидентського статусу до формули «громадянин України = податковий резидент» - водночас, неправильно стверджувати і про те, що проживаючи більшу частину року за кордоном, українець автоматично втрачає свій статус резидента. Питання резидентства складніше, його потрібно аналізувати, враховуючи всі життєві обставини особи, на основі як вітчизняного, так і міжнародного права.
Щоб визнаватись контролером КІК, податковий резидент України має:
- володіти часткою більше ніж 50% у іноземній юридичній особі; або
- володіти часткою у 25 і більше відсотків у іноземній юридичній особі, якщо сумарно з іншими податковими резидентами, розмір частки становить 50 і більше відсотків (мінімальний розмір частки для цілей цього пункту починаючи з 2024 року зменшиться з 25% до 10%).
Водночас, не тільки формально-юридичний контроль може призводити до появи у особи КІК, адже альтернативною підставою для визнання контролером є здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою. У разі підозри щодо наявності такого контролю над КІК, особі треба звернутись до критеріїв фактичного контролю, окреслених у Податковому кодексі України.
Обов’язки контролера КІК – повідомлення
Визнання контролером КІК призводить до виникнення у фізичної особи цілого ряду обов’язків. Першим зазначимо про обов’язок подання повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях, що є актуальним для контролерів вже з початку 2022 року. Важливо відмітити, що цей обов’язок є безумовним та не залежить від розміру компанії, її фінансових показників чи юрисдикції реєстрації. Іншими словами, навіть якщо прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні, контролер не звільняється від обов’язку повідомляти про зміну порядку своєї участі у такій КІК. У цьому зв’язку нагадуємо, що санкція за неподання Повідомлення є досить суворою – до контролера може бути застосований штраф у розмірі близько 805 тисяч гривень.
Обов’язки контролера КІК – звіт про КІК
Основною частиною звітності КІК є власне Звіт про КІК, що подається щорічно, разом із річною декларацією про майновий стан і доходи. Водночас, законодавство передбачає, що подання першого Звіту про КІК можна відстрочити – Звіти за 2022 та 2023 рік податкові роки можна подати разом, у 2024 році.
До Звіту обов’язково додаються копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. Ми рекомендуємо також надавати контролюючим органам аудиторський висновок, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії, а його подання не потребує подальшого надання додаткових документів для підтвердження прибутку КІК. Готувати фінансову звітність за 2022 рік та замовляти аудиторський висновок є сенс вже зараз.
Важливо відмітити, що обов’язок подання Звіту про КІК так само є безумовним. Іншими словами, такий Звіт подається щодо усіх контрольованих іноземних компаній, навіть, якщо компанія, наприклад, не веде діяльність або є збитковою. Водночас, законодавство передбачає перелік критеріїв, під час виконання яких прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні.
За порушення правил подання Звіту та оподаткування КІК передбачено сувору відповідальність – за неподання звіту про КІК може загрожувати штраф у розмірі близько 270 тисяч гривень, за невідображення відомостей про КІК у Звіті застосовується штраф до 3% від доходів КІК або 25% від прибутку КІК (більша з сум), проте максимальна сума такого штрафу не може перевищувати близько 2,7 млн гривень.
Обов’язки контролера КІК – декларування дивідендів
У разі ж, якщо бенефіціар отримував від своєї контрольованої іноземної компанії дивіденди, такий дохід підлягає оподаткуванню в Україні вже зараз шляхом подання річної декларації про майновий стан і доходи до 30 квітня 2023 року.
Варто пам’ятати, що Податковий кодекс покладає на контролерів КІК чимало безумовних зобов’язань, які необхідно виконувати щодо усіх іноземних контрольованих компаній, не зважаючи на їх розмір, характер діяльності тощо. Варто також зважати на очікуване вже у найближчому майбутньому повноцінне приєднання України до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS.
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський вчора о 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов вчора о 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв вчора о 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич вчора о 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко вчора о 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко вчора о 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак вчора о 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін вчора о 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов 25.12.2024 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 25.12.2024 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 874
- Бідних стає все більше 341
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 260
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 220
- JIT – концепція, час якої настав 65
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 27363
-
Українці вже не хочуть працювати за низьку зарплатню у Польщі. Скільки вимагають та отримують
Фінанси 15779
-
В Україну повертається одна з найбільших у світі контейнерних компаній
Бізнес 13656
-
Суд заборонив продавати речі Медведчука, зокрема вже продані
Бізнес 10443
-
Київстар починає згортати технологію 3G. З яких міст почнуть
Бізнес 5887